Не рятуйте пташеня!
У місті живе багато птахів. Нашими сусідами часто стають голуби, горобці і ластівки, рідше – сови, солов’ї і сойки. Наші діти люблять годувати їх крихтами хліба, а ми – дослухатись до їхньої мови. А іноді нам самим трапляються їхні діти, і тоді виникає питання: що робити? Хочеться врятувати маленьке життя, відчути себе героєм, віддати комусь своє тепло, свою увагу. Та питання в тому, чи потребують маленькі пташенята допомоги? Виявляється, ні.
Яка картина зазвичай трапляється нам на очі? У траві сидить «перелякане» пташеня, яке часто відкриває ротика, ніби промовляючи «Нагодуйте мене!» І нам, добрим людям, одразу здається, що воно потрапило в біду, випало з гнізда, загубилося… Словом, потребує невідкладної допомоги. Тоді ми хапаєм маленьке створіння, стрімголов мчимося додому і… розгублено розводимо руками. А що з ним робити?! Так от. Перше, що ви повинні запам’ятати: хочете допомогти – не чіпайте! Дуже багато птахів, трохи підрісши, і ще не вміючи літати(!), вистрибують з гнізда, і ховаються в траві або кущах. Біологи стверджують, що так у них реалізовується інстинкт самозбереження – у гнізді хижаку їх легше знайти і з’їсти. Зазвичай такі малята виглядають вельми беззахисними: вони маленькі, лише частково (переважно, крила і менше – тільце) вкриті пір’ям. Батьки їх знаходять і годують, а знайти їх допомагає великий, яскраво-жовтий ротик.
Не рекомендують спеціалісти і довго стояти поруч зі знахідкою: по-перше, вас можуть злякатися батьки малечі, а по-друге, розумні сороки і ворони, зацікавлені вашою поведінкою, здатні перетворити знайдену пташку на поживний обід. Якщо ви бачите, що птасі загрожує небезпека – вона близько від дороги, або поряд бігають собаки чи коти, перенесіть її в більш безпечне місце, спробуйте знайти гніздо. Але не відносьте далі, ніж на кілька метрів – батьки можуть загубити маля.
Якщо ж ви все-таки хочете самі попіклуватись про пташеня, то маєте знати, що врятувати його ох як нелегко. У птахів дуже швидкий обмін речовин, надто у малечі. Батьки годують маленького кожні 10-15 хвилин, трохи старшого – 25-30. Якщо такого малюка лишити без їжі на кілька годин, він, імовірніше за все, помре. Що цікаво, перш за все нам приходить в голову погодувати пташку хлібом. А насправді, маленькі горобці, синиці, голуби і усі інші зерноїдні харчуються комашками. Батьки без зупину носять їм маленьких черв’ячків, жучків… Якщо ви все ж таки рятуватимете пташеня – нагодувати його можна дощовими, мучними черв’ячками, дрібними гусеницями (тільки не волохатими), мурашиними яйцями. Можна зробити суміш з творога, яєчного жовтка і дрібно змеленого фаршу. Годувати не рідше ніж кожні пів години, на ніч варто зробити перерву на 4-6 годин, але продовжувати годування не пізніше 6 ранку. Поїти пташку можна з піпетки, але необхідності в цьому немає – їм достатньо води, яка надходить з їжі. По мірі зростання, птаха потрібно поступово привчати до дорослого корму – готувати несолену кашку, з часом все менше її проварювати.
Дуже важливий для пташок температурний режим. Пташка не повинна мерзнути, але відкрите сонячне проміння корисним точно не буде. Оберігайте малюка від протягів. «Домом» може послужити клітка або коробка. Не потрібно ставити всередину вату або синтепон – цілком достатньо буде кількох папірців, чистого піску чи стружок. Зверху можна прикрити коробку марлею. Не ставте її високо – якщо пташеняті вдасться вибратись (що цілком імовірно), воно може вдаритись об тверду підлогу чи іншу поверхню, десь застрягти.
А тепер найголовніше: навіть якщо вам вдасться врятувати пташку і вигодувати, дати їй волю ви навряд зможете. Штучні умови зроблять її нездатною до самостійного життя. А отже – вам доведеться піклуватись про неї усе життя.
Ця стаття стосується в основному ряду горобиних, у разі, якщо вам трапиться до рук хижий птах – сова, яструб тощо – варто звернутись за допомогою до спеціаліста.
Таша Ужгородка, Зелене Закарпаття
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.