На Закарпатті масово загинули розрекламовані сірі угорські корови (ВІДЕО)

Як видно на відео, загинуло кілька десятків корів. Автори відео стверджують, що десь 70-80, і що живими залишилося всього 20. Хоча свого часу на фермі було кілька сотень корів, а до 2013-го року поголів'я обіцяли збільшити до 1500. Кажуть, що тварин, що здатні виживати в несприятливих умовах і утримуються під відкритим небом, банально не годували. Цей вид великої рогатої худоби вважається стійким до інфекційних хвороб, у тому числі до коров’ячого сказу.
Туші померлих тварин скидають у ями на території неподалік Берегова – без жодних дозволів санітарно-епідеміологічної сдужби. Про наслідки, які може потягнути за собою таке "поховання", можна лише здогадуватися.
Перші кілька десятків корів сірої угорської породи (Magyar szürke szarvasmarha), що вважається національним продуктом Угорщини і кожна з яких коштує понад 2 000 євро (а може коштувати і до 6 тисяч), були завезені в 2011 році на ферму в селі Верхні Ремети ТОВ «Карпатікум», що було засноване кількома партнерами з України та Угорщини. Керував компанією в Україні відомий закарпатський бізнесмен, власник виноробної компанії "Котнар" Пейтер Чаба - депутат Закарпатської обласної ради 5-го та 6-го скликань, член партії UMDSZ (Демократична партія угорців України). Також серед причетних до цього бізнесу називають і колишнього голову Берегівської РДА, а нині першого заступника голови Закарпатської ОДА, депутата облради від Партії регіонів Ігоря Свища. Власне, за неофіційною інформацією, ферма, на якій утримували корів, належить Ігорю Свищу, який є уродженцем Верхніх Реміт. Нині сільським головою в цьому селі є його син.
Генератором ідеї завезення угорської породи на Закарпаття ЗМІ називають фахівця у галузі сільського господарства – колишнього голову Берегівської районної ради Андрія Бігарі.
За інформацією Закарпаття онлайн, спеціально під проект розведення цих корів у селян Верхніх Реміт було взято в оренду земельні паї, однак досі гроші за оренду їм не виплатили, що може також опосередковано свідчити про якісь труднощі, що виникли в підприємства.
На презентації проекту у 2012-му році Чаба Пейтер повідомив, що станом на той час поголів’я нараховувало 450 корів та 75 телят і говорив, що ці тварини будуть не тільки туристичною привабливістю, а й частиною генофонду угорської сірої породи. "Згодом, при збільшенні кількості поголів'я можна буде також розпочати виробництво біопродуктів з їх м'яса", – казав П.Чаба. За його інформацією, у світі є всього 33.000 голів угорської сірої породи.
"Вважаю, що маємо всі умови для того, щоб із часом створити справжній екопарк, який слугував би і для збереження цінностей природи, і для екологічного виховання дітей, так і для підвищення туристичної привабливості нашого краю. Перші кроки завдяки ентузіастам зроблені і влада всіляко підримує їх добрі починання!” – заявляв тоді ж Андрій Бігарі.
Сірі угорські корови – одна з найдавніших м'ясних порід корів у Європі. Перші прибули у Дунайську низовину в 9-му столітті разом із племенами угрів.
У сільських господарствах Закарпаття з успіхом утримується "родичка" цієї породи – буро-карпатська порода м'ясо-молочного напряму, яку вчені Закарпаття вивели на основі сірої угорської у 60-ті роки минулого століття. Ці корови також невибагливі до кормів і, стійка до гострих інфекційних хвороб.
Так корови виглядали тоді, коли їх привезли на Закарпаття:
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.