Підгодовувати птахів хлібом – не дуже корисно, а от сало буде їм до вподоби
Годівницю для пташок можна виготовити майже з будь-чого: «Строгих вимог до вигляду годівничок насправді немає, – розповідає Людвіг Потіш, біолог, орнітолог, кандидат біологічних наук, доцент, завідуючий кафедрою лісівництва географічного факультету УжНУ. – Колись навіть у шкільних підручниках було, як робити годівниці. Єдина вимога – облаштувати її так, щоб корм не намокав або не засипався снігом. Тому є дуже велика різноманітність годівничок. Навіть дуже прості можуть бути ефективними. Годівничку можна зробити навіть із сіточки від мандаринів, апельсинів чи інших фруктів, поклавши туди сухарі. Потім зверху сіточку накривають поліетиленом, щоб вона не промокала, і підвішують на дерево».
Для годівниць можуть згодитися й пластикові пляшки від води: треба просто прорізати кілька великих віконець, щоб птахи могли легко добиратися до їжі. Можна годівничку змайструвати самому: з дерева чи навіть картону. Важливо, щоб вона була «зручною» для пташок.
Чим підгодовувати пернатих? Людвіг Адальбертович каже, що все насправді не так просто: «Насправді підгодівля може навіть і шкодити. Якщо говорити про дрібних птахів, наприклад, синичок, котрі частіше підходять до поселень, то тут не виникає проблеми: вони зовсім невибагливі. Дуже часто у міста масово прилітають дрозди на зимівлю, вони вишуковують дикий виноград, шипшину. Тому їх треба підгодовувати фруктами-ягодами, а інше – вони і не дуже їдять, і не дуже корисне для них. Найбільше проблем із підгодівлею птахів, наприклад, на річках. Часто можна бачити, що люди кидають хліб качкам, котрі біля пішохідного мосту. Їм, ніби, це не настільки шкодить, але підгодівля хлібом, наприклад, дуже сильно шкодить лебедям: навіть один екземпляр такого «підгодованого лебедя» є у зоологічному музеї університету. Хліб не є природнім кормом. Він не перетравлюється нормально і, крім того, може призвести до розладу печінки, як сталося із цим лебедем. Треба розуміти, що холодна пора – це екстремальні умови для птахів і вони змушені їсти те, що є, і те, що не завжди може бути корисним. Білий хліб у будь-якому випадку не є корисним. Сухий можна».
Але такі «складнощі» виникають далеко не з усіма птахами. У більшості випадків пернаті самі розбираються з тим, що їм можна їсти, а що – ні. Тому особливих строгих вимог щодо корму також немає. Пригощати пташок можна сухарями, крихтами зі столу, крупами і навіть салом. Але, якщо хочеться підгодовувати птахів справді якісно, то треба знати їх раціон, каже Людвіг Потіш.
Тим пернатим, котрі живуть у містах, селах більше пощастило: у лісах птахів не підгодовують: «Можуть підгодовуватися так звані промислові види, або види для спортивного полювання. Інші не підгодовуються: у лісах їх надзвичайно мало у зимовий період, до того ж це навіть важко собі уявити, тому що у нас в області, коли у лісі півтора-два метри снігу, навіть організувати цю підгодівлю дуже важко. А от у містах підгодівля однозначно допомагає птахам, тому що ці критичні моменти в житті птахів, то будь-яка допомога може спасти від загибелі. Підгодовування пташок – це більше такий гуманітарно-виховний момент єдності з природою. Раніше це якось більше популяризувалося, раніше було більше ентузіазму і самовідданості серед вчителів біології. Зараз таким займаються хіба-що фанати своєї справи, які організовують дітей і проводять акції з підгодівлі птахів узимку. Колись це було у планах вчителів біології, організовувалися екскурсії – зимові й весняні, – велася співпраця з лісгоспами. Це було обов’язково, але тим не менше мало позитивний ефект. Тому що екологічне виховання, про яке зараз дуже багато говорять, раніше будувалося на самовідданості вчителів і сприймалося набагато краще, якось навіть по-іншому. У дитини, у людини має бути якесь внутрішнє відчуття, потреба у цьому, розуміння важливості єдності з природою. Масовість зимової підгодівлі зараз дуже низька».
Пан Людвіг і сам з настанням холодної пори підгодовує пернатих: «Люблю спостерігати за птахами. І навіть просто цікаво поставити перед вікном кусок сирої солонини чи зробити якісь імпровізовану годівничку і дивитися, як синички завзято радітимуть таким гостинцям».
Анна Семенюк, Зелене Закарпаття
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.