Закарпатські метелики-колібрі летять зимувати в Африку
"Метелики-колібрі за своєю поведінкою дуже схожі на пташок колібрі: вони «зависають» над квітами. Саме тому їх у народі так називають, – розповідає Євген Ажипа, аспірант біологічного факультету Ужгородського національного університету. – Правильна їхня назва – бражник. Таке зависання у повітрі є можливим завдяки унікальній особливості будови тіла. Саме це й відрізняє їх від інших видів. М’язи метелика-колібрі можуть повертати крило у вертикальному положенні, робити вісімку крилами так, як це роблять бджоли. Ці метелики – найшвидші. І можуть "розганятися" у польоті до 50 кілометрів на годину.
Бражник глазчатий (Smerinthus ocellatus)
На Закарпатті є кілька видів метеликів-колібрі. Три з них – мігруючі. Найчастіше ці тендітні створіння можна побачити на флоксах, фуксіях. Над цими квітами бражники "зависають" навіть восени".
Закарпатські метелики-колібрі люблять сутніки. Тому вечір – це їхня пора. Харчуються квітковим пилком, люблять залітати до бджолиних вуликів, де частуються медом.
Мігруючі види – берізковий бражник, олеандровий бражник і мертва голова. "Гусениця берізкового метелика-колібрі розвивається на березах. Тому і назва така. Олеандровий бражник частіше, все-таки, зустрічається в Криму. Мертва голова любить картоплю і має таку назву тому, що на їхньому тілі є зображення, яке дуже нагадує череп. Ці види метеликів летять на зиму в Північну Африку. Починають відлітати в кінці вересня, а повертаються до нашого краю у червні. Часто при перельоті через море, коли погана погода, шторм, можуть сідати на кораблі", – розповідає Євген Ажипа.
Як такі тендітні створіння витримують переліт із Закарпаття до Африки – ще одна загадка природи, каже молодий науковець: "Невідомо, що дає їм сили для такого тривалого перельоту. Перед тим, як вирушати у далеку дорогу, метелики інтенсивно харчуються нектаром квітів. Наприклад, берізковй бражник "добуває" собі їжу з великих бутонів квітів. Йому це дозволяє робити довгий хоботок – 10-15 сантиметрів. Інші метелики цим похвалитися не можуть. Метрвій голові, до прикладу, харчуватися важко, бо у неї дуже короткий хоботок і дуже товстий: пристосований лише для поїдання м’яких і гнилих фруктів. Ці метелики часто залітають до вуликів: якщо бджоли запустять туди метелика, він собі там спокійно поласує медом".
Бражник тополевий (Laothoe populi)
Як тільки восени починають зникати квіти, метелики, що мігрують, готуються до перельоту. "Коли вони відлітають у теплі краї, то там безпосередньо дають покоління і вже лише наступне з народжених там повертається назад. Як запам’ятовують, куди летіти, і як вибирають собі маршрут – достеменно невідомо. Для комах загалом дуже важливу роль відіграє тривалість світловгого дня: де більше світла, там їм краще. Можливо, за цим і орієнтуються, але однозначну відповідь на не дасть ніхто. Це ще одна загадка природи.
Німецькі науковці проводили дослідження з міграції мертвої голови і траурниці (це не метелик-колібрі, але він також долає великі відстані при перельоті на зимівлю). Вчені чіпляли на комах малесенькі датчики і таким чином відслідковували їхній маршрут, однак з фінансового боку це дуже затратно. Є інший спосіб – приклеювання на основу передніх крил – де найтвердіше місце, – маленьких кружечків з дрібними надписами. Але чи буде така справа успішною – воля випадку. Якщо якийсь науковець на іншому континенті побачить поміченого метелика, то, вірогідно, передасть інформацію про це, але, якщо ні – то старання марні. До того ж, метелик може й не долетіти до місця зимівлі, якщо потрапить в пастку кажана чи сови. Тому практично дослідити міграції метеликів дуже важко. Треба робити мітки на великій кількості особин одного виду. Це навіть фізично важко. В Україні вивченням міграцій метеликів не займаються", – каже Євген Ажипа.
Шлях закарпатських метеликів-колібрі до теплих країв пролягає через Чорне море. Однак, за словами Євгена, здебільшого, вони летять по узбережжю, через Болгарію. Скільки часу займає їхня подорож, наразі також невідомо, але унікальність цих тендітних створінь сумніву не викликає.
Інші закарпатські метелики – ті, котрі нікуди не летять, а зимують вдома, переживають холодну пору в погребах, під стріхами, у печерах, в дуплах великих дерев. "Взагалі спостерігати за тим, як метелик шукає собі місце для ночівлі – дуже цікаво, – розповідає Євген Ажипа. – Одного разу мені довелось поспостерігати за денним метеликом, який ввечері підшуковував собі "затишне укриття": він знайшов повалене дерево, коріння з глиною зробили улоговину в землі. Метелик спочатку десь півгодини облітає те місце, обдивляється, один раз туди спуститься, потім – ще раз, визначить, чи немає якоїсь небезпеки і, коли вже стає темно, залізає туди якнайглибше і ночує.
Гусінь бражника плете кокон
Взимку метелики, які не мігрують, впадають у сплячку. Навіть не харчуються – температура падає, метаболізм сповільнюється і вони засинають, як борсуки, єноти, вдемеді. До речі, метелики зимують на різних стадіях: одні види – у яйці, інші види –у вигляді гусениці, окремі – як лялечка і метелик. Тобто на всіх стадіях розвитку можна зустріти зимуючого метелика у сплячці".
А перед тим, як заснути на цілу зиму, метелики просто шукають собі місце, до можна пережити холодну пору: "Проводилися експерименти щодо того, чи можна метеликів у будь-який час "примусити" заснути. Це не вдалося, тому що метелики до того, як має настати зимній період, виводять із себе майже всю воду, – в організмі залишається дуже малий її відсоток і більше цукру. Це не дає їм замерзати. Штучно такі процеси викликати не вдалося", – каже Євген Ажипа.
Прокидаються тендітні створіння весною. Як тільки температура піднімається до 15 градусів і вище, вони починають бути активними.
ВІДЕО метелика-колібрі (бражника), відзняте в Ужгороді
Анна Семенюк, Зелене Закарпаття
Фото Євгена Ажипи
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.