На Закарпатті буде створено «ферму» для метеликів
У планах молодого науковця також є створення на Закарпатті власної організації, яка б займалася відновленням лепідофауни – червонокнижних видів метеликів. «Подібні організації з відновлення видів метеликів, що зникають, є у багатьох країнах світу – в Англії, Німеччині, Іспанії, Індонезії, Кенії… Дуже хотілося б, щоб така організація діяла у нашому краї, згодом – на всеукраїнському рівні. Бо чим наша країна гірша за іншим? Хіба тим, що тут спостерігаються певна скептичність, коли заходить розмова про фінансування якихось природоохоронних проектів. Мабуть, ментальність все-таки має вплив», – каже Євген Ажипа.
Ідея з’явилася у Євгена тоді, коли молодий науковець почав займатися вирощуванням метеликів на професійному рівні: «Багато науковців, які займаються комахами, зокрема метеликами, просто констатують факт про зникнення якихось певних видів. Це, на мою думку, неприпустимо: ніякої користі така діяльність не приносить. Бо це проста констатація факту і поповення Червоної книги, а потрібно хоча б намагатися вплинути на ситуацію і зробити так, щоб «червонокнижними» ставали якомога менше видів метеликів».
Saturnia pyri
Планується, що «ферма» для відновлення метеликів матиме осередки у різних районах Закарпаття: Євген вважає, що займатися розвитком цих комах можна і треба на локальних рівнях, тому варто створювати мережу таких станцій. «Площадкою для досліджень і безпосередьно для виведення окремих видів метеликів можуть бути занедбані сади – їх на Закарпатті багато. До того ж, особливих затрат для налагодження такої роботи не потрібно. Однак, значних фінансових вкладень потребує саме робота зі збору матеріалу – деякі види треба виловлювати за кордоном, нукові дослідження, генетичні аналізи, – попередня робота є дуже важливою і саме вона тягне за собою фінанси. Якщо буде матеріал і дані досліджень – виростити метелика не є для нас складним. Умови для цього у нашому краї – більше, ніж сприятливі. Якщо вдасться знайти джерела фінансування – робота піде. Діяльність організації з відновлення лепідофауни і така своєрідна «ферма» з вирощування метеликів, їхній безпосередній зв’язок і злагодженість роботи матиме хороший результат. Я впевнений, що таким чином можна відновити види метеликів, які зникають. Крім того, така «ферма» буде дуже цікавим об’єктом для тих, хто цікавиться екотуризмом. Аналогічні структури є у європейських країнах і користуються великою популярністю. Думаю, такий закарпатський «дім метеликів» був би далеко не гіршим. Все це обов’язково буде, якщо вдасться знайти джерела фінансування», – запевняє Євген Ажипа.
Lasiocampa quercus – вид метеликів, відновлений Євгеном Ажипою в Іршавському районі.
Зараз Євген працює над відновленням сатурнії спіні (Saturnia spini) – це вид метеликів, який востаннє в Україні бачили у 60-х роках: у Криму, на Луганщині, Дніпропетровщині та на Закарпатті. «Зараз головною метою є пошук матеріалу на території Волгограду в Росії, а також у Болгарії. Справа у тому, що на різних територіях один вид може мати різні генетичні особливості, тому це не зовсім легко. На вигляд метелики можуть бути ніби однаковими, а от генетичний склад може різнитися. Тому й треба робити генетичні аналізи, щоб знати, де і які саме особини потрібно виловлювати для відновлення цього виду. Сатурнію на Закарпатті хотів відновити з тих особин, які водяться у Росії і Болгарії, однак, мені здається, що болгарська сатурнія за генетичними характеристиками є ближчою до тієї, яка була в Україні та, зокрема, на Закарпатті».
Відновлення одного виду метеликів є досить затратною справою. До того ж, на це піде не один рік: «Повністю відновити популяцію можна за 5-8 років. Для природи це не так багато. Але це не лише локально потрібно робити, наприклад, якщо 100 особин виростити і випустити – це не дасть бажаного якісного результату. Для того, щоб картина змінилася, потрібно метеликів вирощувати тисячами. І саме в тих місцях випускати і проводити дослідження, де вони водилися, чи водяться, де раніше траплялися, – вважає Євген Ажипа. – До того ж потрібно враховувати умови, в яких житимуть «відновлені» метелики, дослідити бактерії, грибки, які можуть на них повпливати або ж навіть завадити їхньому нормальному розвитку. Це складна робота, але всі умови для цього у нашому краї є. І в Україні загалом також. Люди, які будуть цим займатися, готові працювати. Для облаштування площадок для досліджень великих затрат не потрібно. Повторюся, проблема з фінансуванням. Мені здається, це благородна справа. Однак, ні на державному рівні, ні на локальному особливих рухів для якихось реальних можливостей, котрі можуть зрушити ситуацію і щось реально змінити, не робиться. У нас виділяються гроші на різні сфери, тільки не на природу немає . Ми ж робимо це не тільки для себе, а й для нащадків. Але чомусь у нашому суспільстві природоохоронні проекти сприймаються з певним скептицизмом, далеко не так, як у інших європейських державах. Чомусь люди, які є фінансово добре забезпеченими, не вважають за потрібне вкладати хоча б якусь частину в природоохоронні проекти. Мабуть, проблема у нерозумінні важливості цього питання».
Antheraea pernyi
За словами Євгена Ажипи, відновлювальна «ферма» метеликів змогла б запрацювати вже за 1-3 роки і могла б давати позитивний результат. Молодий науковець запевняє, що така структура зможе повністю відновлювати види, які зникають, але для цього потрібна клопітка робота: «Це все реально, можливо і дуже потрібно. Все буде досконало вивчатися навіть на генетичному рівні. Затримка в одному – у фінансуванні: є люди, які цим будуть займатися, на Закарпатті для такої діяльності дуже сприятливі умови, затримка тільки за фінансами».
Анна Семенюк, Зелене Закарпаття
Фото Євгена Ажипи
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.