ГоловнаРозділ «Тварини» Комахи Цьогорічна весна несприятлива для карпатської бджоли

Цьогорічна весна несприятлива для карпатської бджоли

Якщо минулоріч наприкінці квітня- у травні вже можна було скуштувати свіжий акацієвий чи кульбабовий мед, то цієї весни через низьку температуру ще навіть більшість медоносних видів рослин не виділяли нектар, тож у бджіл поки немає роботи. Більше того, жителів деяких вуликів, які знаходяться на відкритих для вітру територіях, пасічникам доводиться навіть підгодовувати. І це у середині травня... Про це “Зеленому Закарпаттю” повідомив доцент кафедри зоології, пасічник з близько п'ятдесятирічним досвідом у цій справі Тиберій Дудинський.
Цьогорічна весна несприятлива для карпатської бджоли

Ужгородці, безсумнівно, пам'ятають, як полички цьогорічного ярмарку “Сонячний напій” ломилися від різновидового меду — акацієвого, мятного, кульбабового тощо. Напевне, немалий асортимент бджолиного продукту пропонували і на інших фестивалях та подібних дійствах, які вже цьогоріч проходили на Закарпатті. Однак, пан Тиберій з впевненістю переконує, що поки свіжий квітковий мед на Закарпатті – дефіцит, а от акацієвого меду, який у таких масах пропонують нам чи не на кожній торговій точці, – взагалі бути не може — акація ще не давала нектару. Спеціаліст зауважує, що для виділення нектару акації потрібна нічна температура 18- 20 °C. Як знаємо, поки в області показник термометру обідньої пори коливається у межах 13- 14°C.

“Виною цьому погодні умови у краї. Якщо для рослин цьогорічна весна вдалася, як то кажуть, на славу,  – не було різких заморозків, нічого подібного, то не для бджіл. Низька температура повітря не дозволяє медоносним видам рослин виділяти нектар, тож бджолам просто немає що збирати”, – константує Тиберій Тиберійович.

Трохи кращою з модозбором є ситуація у пасіках, які розміщені у містах чи на приміських територіях — тут сильні породи дерев захищають медоносні рослини від холодних вітрів і бувають дні зі сталою температурою вище 14°C. “А от, до прикладу, на відкритих територіях, де “гуляє” вітер — холоднища. У мене пасіки розміщені у районі Латориці, бо особливо ціную території вздовж річок, оскільки з нектару, зібраного там, виходить найсмачніший мед. Поблизу є кілька акацій, тож я навмисне вранці пройшовся біля них, аби відчути запаху. Його не було зовсім. Вже біля 13- 14 години був трохи відчутний, та акація дає ж сильний характерний запах”, – розповідає пан Тиберій.

Свіжий смачнючий мед поки може зібрати карпатка на передгірських- гірських територіях, де ростуть городи малини – її цвіт дає нектар при температурі 14- 18°C.

Хитрують, як виявилося, і з видовою назвою пропонованого меду на ринках Закарпаття. Чистого монофлорного меду – зробленого з нектару одного виду рослин, за повідомленням пасічника, в Карпатах взагалі немає, оскільки не знайти тут великих плантацій тієї ж малини, липи, м'яти тощо. Тож правдивіше було б називати цей мед “рознотрав'яним”, або хоча б визначати сорт меду по переважаючому в ньому нектару тої чи іншої рослини.

А найкращими медоносами на Закарпатті є верба – вона вже відцвіла і “погодувала” бджіл своїм нектаром, та ж акація, липа... Гірські місцевості багаті малиною та Іван-чаєм. На низовині карпатка збирає м'ятний нектар. Звичайно, і все Закарпаття багате весняною жовтоквіткою — кульбабою, у якої тепер теж смачний нектар. Все це багатство цвіту ще боїться “ділитися” своїми соками через холодні температури, однак нашій карпатці, каже пан Тиберій, достатньо трьох теплих днів, аби вулики були повні меду. “Наша карпатка — неперевершена у своєму роді трудівниця, – переконаний пан Тиберій. – Вона вилітає на роботу вдосвіта за температури 8 °C, у той час як італійска порода “не вийде на роботу”, якщо на дворі менше 14 °C. Це пояснюється тим, що наш вид бджоли еволюційно формувався і розвивався у гірській місцевості. До того ж, радіус її обліту сягає 3 кілометрів, що теж доказує наскільки ця популяція, або, як дехто вважає, порода бджіл, є хорошою трудівницею. Одна здорова і повноцінна бджолина сім’я — це приблизно 70- 80 особин — за добу може назбирати до 10, а то й 11 кілограмів нектару”.

Однак, розміщувати вулики далеко від медоносних джерел є неекономним для самого пасічника – дорогою до “житла” бджола багато нектару витрачає на себе. “Медову рідину — нектар — бджола збирає у воло, тож при тривалому перельоті з, припустимо, 40 % нектару 10- 15 % вона проглотує”.

Складна і клопітка справа бджільництво, хоча, як оце і зауважує Тіберій Тіберійовича з його улюбленицею- трудівницею — карпатською бджолою — пасічництво є задоволенням. “А погодні умови — це таке — сьогодні є, а завтра вже немає, тому і люблю карпатку — швико ловить момент, ефективно працює. Чекаємо разом з нею теплих днів. Ну хоча б кількох стабільно теплих”. З ними чекає і “Зелене”, бо йому обіцяна екскурсія не 25- ти вуликову пасіку Тиберія Дудинського:)

Зелене Закарпаття

14.05.2014 17:20:09

Коментарі

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.


×
Авторизація