Закарпатський самітник – лісовий кіт

Коментарі (0)
На головну
Додати в закладки
Версія для друку

 «Лісовий кіт веде прихований спосіб життя та селиться поодинці,- розповідає зоолог Федір Куртяк. - Ззовні цей лісовий звір нагадує свійського кота, проте має дещо відмінні ознаки. По-перше, лісовий кіт більший від домашнього. По-друге, у нього міцніші кінцівки з довгими та гострими пазурами. По-третє – це хвіст. Він короткий, товстий, ніби обрубаний, навідміну від свійського кота, хвіст у дикого не звисає. У лісового звіра дуже добре розвинені органи слуху та зору».

Через своєрідний тон густої та м’якої шерсті, лісові коти дуже непомітні. За словами Федора Куртяка, людина може декілька разів проходити повз них і не помітити. Забарвлення їх сіро-коричневе з темними смугами уздовж спини, яке у лісі зливається із листяним покривом.

Основною їжею для лісових котів є різноманітні гризуни: миші, кроти, сліпаки, ховрахи, хом’яки. Часто можуть напади і на козуль, зайченят, а підбираючись ближче до людських осель і на телят та іншу худобу.

Найбільше потерпають від лісових котів, за словами зоолога, птахи, які гніздяться на землі. Хижаки руйнують їх домівки і поїдають яйця та пташенят. Самі ж коти влаштовують собі гнізда у гущі чагарників, між корінням дерев, у дуплах, між камінням або у покинутих норах. Шукають місцину, куди не так легко дістатися. Свої нори вистилають сухим листям та травою.

Виводить малят самка лісового кота, зазвичай навесні. Кошенята народжуються сліпими, а вже через два тижні вони прозрівають. Через місяць вони добре тримаються на ногах. До кінця літа – уже вправні мисливці.

Для сільського господарства лісові коти приносять велику користь, бо знищують багато гризунів, проте часто від них потерпають і нешкідливі представники закарпатської фауни.

Ольга Білей, Зелене Закарпаття