Карпатського лісового кота знищують люди та… свійські коти
Лісовий кіт занесений до Червоної книги України і, звичайно, регіональної природоохоронної книги Карпат. До речі, найбільше особин цього виду представлено саме у Карпатському регіоні, тому й виділено окрему його групу – «карпатський лісовий кіт». Людвіг Потіш, завідувач кафедри лісівництва УжНУ, розповідає, що у ході дослідження фауни Карпат для наукової роботи «Ссавці Закарпатської області», зробленого біологами, найбільше особин дикого кота виявлено вздовж річки Латориці із Словацького кордону до міста Мукачева.
Кадр з життя карпатського лісового кота
Сьогодні у багатьох наукових джерелах побутує думка, що у чистому вигляді лісового кота у природі не існує взагалі і всі представники дикого кота – це гібридні види з свійськими чотирилапими. Однак пан Людвіг називає таку думку хибною: «Сьогодні збереглися і генетично чисті представники лісового кота. До речі, таких найбільше на Закарпатті. Нам вдалося відправити матеріали на генетичну експертизу у США та Іспанію. Був проведений генетичний аналіз карпатських представників дикого кота і доведено, що у них геном найбільш чистий по відношенню до цієї популяції за межами краю».
Загрозу популяції дикого кота становлять свійські коти і з точки зору зараження диких різними захворюваннями, котрі у домашній умовах легко виявити і вилікувати. Однак, для дикого виду це є глобальною проблемою, оскільки одна заражена дика особина передає захворюваність всьому кублу котів.
Зовнішньо, лісовий кіт мало чим відрізняється від свійського: довжина його тіла – 58-75 см, довжина хвоста – 30-34 см. Забарвлення шерсті іржаво-сіре, з жовтуватими домішками на спині. Поперек тіла йде 8-12 темних смуг, на верхній частині голови і шиї – 4 поздовжні смуги; одна або дві такі смуги тягнуться по хребті до основи хвоста. Вага – 8-12 кг.
На території нашої області налічується сьогодні близько 260-450 особин дикого кота, котрі ховаються переважно в широколистяних та мішаних лісах, в заростях кущів та очерету вздовж річкових берегів.
Живиться лісовий кіт переважно гризунами, зайцями, рідше – птахами, яйцями, рептиліями і великими комахами. Можуть живитися ці коти і падаллю.
Дикий кіт рідко попадається на очі людям. Людвіг Адальбертович розповідає, що при вивченні цієї тварини науковцям довелося виробити спеціальну методику спостереження за ним: пильнували його у сутінках та на зорі, тобто у час, коли він найбільш активний. Лісовий кіт абсолютно не дружелюбний. «За цією особливістю характера він немає конкурентів у природі. До нього не підступиться ані людина, ані тварина. Навіть рись більш піддатлива у цьому плані, аніж лісовий кіт» – розповідає науковець. Тому і сфотографувати цю тварину, за словами пана Людвіга, – ціла спецробота.
Довідка
Кіт лісовий (Felis sylvestris) належить до класу ссавців – Mammalia ряду хижих Carnivora родини Felidae. Єдиний представник роду Felis у фауні України, один з приблизно 20-30 видів цього роду, відомих у світовій фауні.Поширений у Эвразії до Північного-Західного Китаю, у Північній Африці. В Україні їх найбільше в Карпатському регіоні та на Поліссі, у плавнях гирла річки гирла річок Дністра і Дунаю. Середовище існування тварини – не дуже густі листяні або змішані ділянки, хвойні ліси. Своє кубло дикі коти мостять зазвичай у великому дуплі старого дерева або в розколині скелі. Тут у квітні або травні самка народжує 4-6 кошенят.
Ольга Борсук, Зелене Закарпаття
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.