Закарпатський їжак є комахоїдним
На Закарпатті проживає лише один представник родини їжакових – це їжак європейський, чи звичайний. Територія поширення цього ссавця – лісова та лісо-степова зона Європейського континенту. За словами доцента кафедри зоології біологічного факультету УжНу Федора Куртяка, найбільше їжаків у нашому краї можна побачити у букових та дубових лісах.
Саме цей місяць, травень, є періодом гону їжаків. До речі, процес спарювання і розвитку плоду є дуже цікавим. Під час спарювання самець та самка притискують голки, аби не поранити одне одного. «Їжаченята народжуються сліпими, із закритими слуховими проходами та голими. Що цікаво, їхня яскраво-рожева шкірка «озброюється» всім відомими колючими голками зовсім не швидко: може навіть і у кількамісячному віці. За кілька годин після народження малята покриваються м'якими голками, котрі більше нагадують шерсть».
Закарпатський їжак є комахоїдним. Їжаки виходять на полювання з настанням темноти. У пошуках їжі вони прочісують травянисті зарості, ворушать хвою та опале листя. До щоденного раціону цього савця входять: дощові черв'яки, гусінь, жуки, слимаки, миші, равлики і навіть змії. Він не споживає овочі та фрукти, як то часто зображають у дитячих ілюстрованих книгах. Тож, за словами зоолога, ніякої шкоди сільському господарству, як твердять людські міфи, їжак не приносить. Навпаки, нерідко їжаки руйнують гнізда гризунів, і живляться новонародженими. Про комахоїдність свідчить ще одна його особливість: у нього не диференційована зубна система.
Цікаво, що на спині їжака більше 8 тисяч голок (!!!). Кожна з них тримається близько року, потім випадає і на її місці з'являється нова. «Оригінальною є побудова голочного покриву цього савця. Біля основи голки є мяка цибулина, яка захищає тварину від удару чи падіння. Голки в кінці заломлені, щоб не заподіювати шкоди тварині»
Зоолог застерігає любителів приносити в дім все живе, що побачили в лісі: їжаки переносять купу інфекційних захворювань, небезпечних для здоров'я і життя людей. Звичайно, вони не чистять зуби, тому у їхній ротовій порожнині багато бактерій. Та найбільшу інфекційну небезпеку для людини і деяких тварин несуть саме голки цього савця, які їжак теж не взмозі самостійно почистити. «Між їхніми голками є специфічна мікрофлора. У ній, через гігієнічну запущеність їжаків, є спеціальне угрупування кліщів, які мешкають лише на цих савцях. Ця мікрофлова, при контакті їжачих голок зі шкірою людини-тварини в останніх може викликати дуже небезпечне захворювання «сепсис» - зараження крові», - пояснює небезпеку утримання дома їжаків пан Федір. До речі, на їжаку може паразитувати близько 500 бліх та енцифалітних кліщів. Останніх їжак зчісує, ніби щіткою, своїми голками з трави.
Федір Федорович висловив припущення, що саме ця інфекційна небезпека покриву їжака і є головним захистом савця. "Їжаки навіть не пробують мити свй покрив, тому цілком можливо що інфекційне зараження ворога є основним способом захисту цих тварин".
Попри всі "мудрі" способи захисту їжаків від небезпеки, у цих савців відсутні борозни і звивини в корі головного мозгу, що є дуже характерним для савців. "Всі їхні захистні реакції: скручування в клубок, шипіння при відчутті небезпеки відбувається на інстинктивному рівні".
Ольга Борсук, Зелене Закарпаття
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.