Чотирилапий ветеринар ужгородської клініки

Коментарі (0)
На головну
Додати в закладки
Версія для друку

Напевне, Ви подумаєте, що чотирилапого тут, як ото часто буває, господарі залишили на певний час – на період від’їзду у відпуск чи через інші сімейні справи. Однак, на жаль, це зовсім не так. Хоча, вже знаючи всю історію котика з початку до кінця, навіть не впевнена, чи на жаль, чи таки на щастя.

Котика справді принесли в клініку господарі – чоловік та молода дівчина. Повідомили, що у «тваринки щось із задньої кінцівкою коїться». Огляд лікаря підтвердив, що у кота відкритий перелом лапи і потрібна негайна операція – вкручування штиря і госпіталізація тваринки. На це, ніби вже за підготовленою до такого «діагнозу» лікаря промовою, «господарі» повідомили, що «котик, ймовірніше, не перенесе операції, опісля неї буде дуже мучитися, та це і не дешево, тож краще його усипити». Подив персоналу на таку відповідь не описати, хоча й за період своєї практити Дмитро Дацюк ветлікар, бачив і не таку жорстокість. Однак, усипляти прекрасного молодого (йому біля 2 років) кота, звичайно, не взявся. Сказав, що у нього «ветЛІКАРНЯ», якщо ті не помітили, а якщо мають намір знищити тварину – хай звертаються деінде.

І люди з бідолашним котиком на руках вже рушили до виходу з ветклініки, як лікар, нашвидко порадившись зі своїм персоналом, наздогнав горе-господарів і попросив їх віддати чотирилапого. Операція, зроблена у той же день, пройшла успішно. А наступного дня з’явилися «господарі» кота, аби … спитати як там їх «улюбленець», і, з’ясувавши... пішли геть.

А Мітяй, до речі, названий постійними клієнтами на честь свого нового господаря – ветлікаря Дмитра, поправлявся... Спочатку, як розповідає медперсонал,кіт  був не дуже дружелюбним, навпаки, злісним і нахабним. Медсестра Світлана брала його на руки лише з рушником, аби не покусав чи не подряпав. Та вже скоро Мітяй освоївся. Не так, щоб зовсім, – ще й зараз на руки по своїй волі не піде і погладити себе не всім дає, однак, за хорошого настрою, пограється з Вами хвилинки так 2-3 . Це якщо його в цей час не займає чи не кличе ветлікар Діма – його улюбленець, до котрого кіт йде без особливих на те умовлянь. Часто навіть сидить у його кріслі і... що Ви думаєте? – розмовляє! Бурчить собі під ніс те, що лише сам розуміє. Хоча, може ще хазяїн .

Мітяй-красень – величезний пухнастик. Та, зважаючи на такий норов, він, певно, і сам здогадується про це. Тому, попри нелюбов до всіляких там ласкань від відвідувачів клініки, Мітяй ще й частенько самостійно хазяйнує тут – може понадгризати корми, дістати собі іграшки із-за прилавку.

Та попри це все, Мітяя залишили жити у ветлікарні. Так, охочих забрати чотирилапого, як каже Дмитро, було і буде багато, бо кіт дійсно красень, але «вже не готовий його віддавати». «Як його можна не любити?», – запитує ветлікар, граючись з пухнастиком.

Мітяй незадовго після операції

Зелене Закарпаття