Дещо про їстівний каштан

Коментарі (0)
На головну
Додати в закладки
Версія для друку

По красі і силі росту каштан може конкурувати з дубом, хоча по твердості деревини йому поступається. Дуже ефектно виглядає під час періоду вегетації завдяки своєму м’ясистому листю. В період цвітіння, який триває впродовж місяця, дерево укрите немов білим пухом. Після закінчення цвітіння на місці квітів появляються маленькі їжаки, які з часом збільшуються в розмірах, а в жовтні з цих їжаків висипаються плоди-горіхи.

Батьківщиною їстівного каштана рахується Мала Азія з якої він і попав в Європу, а в Україні появився в 16 столітті, але з часом був знищений. Рахується, що північною межею плодоношення їстівного каштана є Івано-Франківськ, Київ, Львів.

Початок цвітіння їстівного каштана в наших кліматичних умовах починається в червні, коли встановлюється температура +15…18ºС. Деколи це цвітіння продовжується до кінця червня і здається, що плоди до кінця вегетаційного періоду не встигають визріти. Але на початку жовтня завжди вдається зібрати дозрівші плоди каштану.

Плоди каштану – це горіхи, розміщені по 2-3 в коробочці. Форма плодів овально-трикутна. Раніше плоди каштанів вважались їжею бідняків, але в сучасній Європі вони дуже популярні. Горіхи дуже смачні: їх вживають у їжу в вареному, смаженому і печеному вигляді. Перші відомості про споживання каштанів появились за 300-400 років до нашої ери.

У світі каштан розглядається як хлібне дерево. Вихід муки з каштанів складає 70%. Мука виходить високої якості, вона не поступається пшеничній і відрізняється лише відсутністю клейковини. Зелені каштани вважаються джерелом аскорбінової кислоти і використовується як сировина для виробництва вітамінів. В листках каштану міститься багато вітаміну К (до 800 біологічних одиниць), який володіє кровозупиняючим ефектом. На квіти каштанів особливу увагу потрібно звернути бджолярам, так як вони є багатими медоносами. В період цвітіння рослини збір меду однією бджолиною сім’єю збільшується на 5 кілограм.

Рослина вибаглива до тепла і вологості, погано переносить засуху, деколи навіть частково скидує листя. Негативно реагує на високий склад вапна в грунті. Надає перевагу кислим, бурим, лісовим суглинкам.

За матеріалами сайту decoplants.lviv.ua