Виноградівських дутишів знають у Європі

Коментарі (0)
На головну
Додати в закладки
Версія для друку

Щоб розводити голубів, недостатньо бажання – треба любити птахів, як своїх дітей. Про це добре знає Іван Нюл з Олешника. Має він голубів двох порід – дутиші англійські та якобіни. Та колись цей асортимент був набагато ширшим. Досвідчений голубівник стверджує, що для того, аби займатися розведенням птахів на відносно високому рівні, потрібні чималі зусилля, а також треба спілкуватися з іншими голубівниками, переймаючи їх досвід. Іван Михайлович має можливості спілкування з, так би мовити, колегами не лише з України. Він є членом клубів голубівників Угорщини та Словаччини, членом Європейського клубу дутишів та входить до європейської суддівської колегії.

Аби тримати марку у цій справі, Іван Михайлович щороку відвозить своїх підопічних на виставки в Угорщину, Німеччину. Щодо останньої, то на цій виставці було представлено 1711 пернатих однієї породи і відрадно, що наш виноградівчанин увійшов у двадцятку кращих. Це є свідченням того, що його голуби за всіма параметрами відповідають європейським стандартам. Варто зазначити, що з України він лише один бере участь в оціночних виставках, конкурує з голубівниками угорцями та хорватами. Вдома на поличках красуються кубки: 2008 – чемпіон Словаччини, 2009 – Чемпіон Європи, кілька років поспіль – друге місце на Міжнародній виставці…

І це далеко не повний перелік «пернатих» регалій. Коли їде на конкурс суддею, не представляє своїх голубів, каже: «Все має бути по чесному. Не терплю блату чи упередженого ставлення». Він полюбляє відвідувати різні конкурси та виставки, адже стверджує, що саме там конкуренція між голубів’ятниками здорова і в жодному разі не відображається на дружних стосунках. Тож тут є можливість ще й придбати ідеальних птахів. Він судив на міжнародних виставках в Одесі, Рівному, Донецьку та Молдові, їздив на всеукраїнські та міжнародні голубині виставки, організовував виставки в рідному селі.

– Головне для голубів – догляд, чистота, належне харчування. Коли йде формування пера – птахів треба підгодовувати вітамінами. А от по медичну допомогу звертаюся до ветеринарів Юрія Микуляка та Віктора Рошко, – розповідає Іван Нюл. – Розведення голубів для мене – хобі, від якого отримую задоволення. Кожна порода має свої стандарти, що позначається на вартості. Чим більше голуб наближений до стандарту, тим він дорожче коштує. А от великих статків на голубах не заробиш, тож бізнес з цієї справи не розгорнеш. Заробити можна хіба що на пиво.

В Івана Михайловича ціла голуб’яча ферма. Просторий вольєр, клітки, поїлка – усе зроблено на роки і з любов’ю. Кожен голуб має на лапці кільце.

Окрім дутишів англійських та якобінів, понад двадцять років чоловік розводить павичів. Та це – задля естетичного задоволення. А от бролєрні кролики породи Паннон розводить через смачне м'ясо.

– Я мав різні породи кроликів великанів. Свого часу на виставках у Виноградові кілька років підряд займав призові місця. Зараз розвожу тільки Паннони, бо вони невибагливі. Хоча є певні вимоги до утримання та харчування. Зранку я їх погодую за 5 хвилин: насиплю комбікорму, перевірю чи є вода і покладу сіна. Годувати їх треба у один і той же час. Ніяких картоплі чи моркви не можна давати кроликам, бо від них вони можуть мати проблеми із шлунком, а вилікувати кролика дуже важко. У 6 місяців ветеринар Іван Деяк робить їм щеплення, – розповідає Іван Михайлович. – За минулий рік я мав приплоду 256 малих зайчиків. У тримісячному віці вони важать 2.7-3 кг., максимальна їх вага – 5 кг. Для того, аби мати в хаті м’яса, вони найкраще підходять для розведення. А от хутро приймає, на жаль, лише «АВЕ».

Поратися по господарству дідусеві залюбки допомагає молодший внук – дворічний Макс. Вони разом і голубів погодують, і зайчиків. Тож справа Івана Нюла матиме продовження в нащадках.

Наталія КОБАЛЬ, vynohradiv.info