Небесні ліхтарики – шкода чи краса?
Повітряний ліхтар винайдений китайським майстром 3 століття Чжуге Кунміном. Звідсіля і друга назва цієї забавки – ліхтар Кунміна. Створювалися і використовувалися китайцями та монголами ці ліхтарі як сигнальні засоби під час бойових дій. І лише з 15-го століття небесні ліхтарі почали слугувати прикрасами китайських, корейських та японських свят. Сьогодні у ряді східноазіатських міст їх використання заборонено через небезпеку створення масштабних пожеж.
В Україні ж небесні повітряні ліхтарі якраз «на піку» популярності – вони стали обов’язковим елементом не лише великих свят – весіль, Нового року тощо, а й щоденною забавкою дорослих та дітей. І навіть попри те, що Інтернетом «гуляє» немало страхітливих міфів та правдивих фактів про небезпеку використання цієї забавки, а інструкція їх правильного та безпечного використання є на самому продукті – більшість нехтує цим всім. Завдяки спеціалістам ми спробували з’ясувати, в чому саме полягає небезпека від летючих ліхтарів і чи є можливість її уникнути.
Найперше, від «летючих китайців», як їх досить часто називають, страждають зелені насадження, лісові масиви. «Небесні ліхтарі починають падати, коли їх пальник ще горить, тож запаленими приземляються куди попало – на дерева, скошену чи свіжу траву тощо, що провокує страшні за наслідками пожежі . А точно визначити траєкторію їх польоту неможливо», – пояснює ужгородський еколог Маріан Бабічин. Однак, цього уникнути можна навіть не забороняючи цю забавку. Слід просто дотримуватися правил її використання, яка, до речі, вказана на упаковці предметі. Слід запам’ятати, що повітряний ліхтар є не дитячою забавкою, вони призначені для дорослого використання, хоча це зовсім не означає, що вже їх польотом не може милуватися дитина. Також жоден дорослий за жодних обставин – навіть на найпрекраснішому весіллі чи дні народженні – немає запускати такий ліхтар при швидкості вітру більше 5 м/с. Якщо немає можливості відміряти цей показник – при вітряній погоді краще не запускати забаву зовсім, адже він може змінити напрям польоту вже за лічені секунди. Також ні за яких обставин не слід використовувати небесний ліхтар навіть на відносно великій, як Вам здається, відстані від лісового, садового масивів, лінії електропередач, житлових будинків саме через небезпеку виникнення пожежі. По кілька разів в рік МНС нагадує «про заборону запуску небесних ліхтариків в безпосередній близькості від дерев, ліній електропередач, автозаправок, аеропортів, аеродромів, складів пально-мастильних матеріалів, будинків і споруд. Ліхтарик може змінити напрям руху і полетіти у бік житлових будинків або лісової зони, приземлитися не тільки на дерево, автомобіль, але і на суху траву».
Звісно, в умовах лісової пожежі страждає не лише тамтешня флора, але і тварини. Однак, летючі ліхтарі можуть зашкодити представникам тваринного світу і за інших обставин. « На світло злітається більшість комах – Ви бачили не раз. Тож, немало дрібних крилатих попадають у тенета летючого ліхтаря, з яких не можуть вибратися, і згорають у полум’ї. Такі явища вивчає наука «уброекологія», та детально шкоду саме небесних ліхтарів для світу комах слід ще досліджувати», – розповідає Арпад Крон, молодий науковець соціально-природничої організації «Екотон».
А от від каркасу небесного ліхтаря страждають немало представників тваринного світу, переконують спеціалісти. Справа в тім, що спочатку цей предмет виготовлявся з бамбуку, лише з цієї рослини виготовляють каркас небесних ліхтарів і в більшості країн. Однак, сьогодні є немало виробників, котрі «не заморочуються» і кріплять паперовий мішечок на металевий, чи який- небудь інший, дріт. На жаль, більшість з повітряних ліхтарів, які продаються в Україні, саме з дротяними каркасами. Часто у такому вигляді їх майструють і власноруч. «Про якусь велику шкоду небесних ліхтарів зоосвіту сказати не можу. Зазначу лише, що у їх каркас не рідко потрапляють тварини. В інтернеті бачив відео, де у кріпленні летючого ліхтаря заплуталася, від чого загинула, сова. Нічні небожителі – кажани, сови, звісно, можуть потрапляти у такі тенета і вибратися з металевих їм куди важче, аніж з рослинних. У дротяному каркасі вже приземленого ліхтаря, звісно, можуть заплутатися і більші представники тваринного світу, до прикладу, зайці, кролі, білки…», – каже зоолог Федір Куртяк.
Фото з сайту http://ru.kolo.poltava.ua/
Науковець також зазначає, що від дротяного тримача ліхтаря та від синтетичних домішків, які можуть входити у склад паперового ліхаря, теж немало шкоди навколишньому природному середовищу і усім його жителям – « Оскільки такий ліхтар може приземлитися де завгодно, то страждає і водний світ. Синтетичні домішки, які можуть бути його складниками, дуже негативно впливають на навколишнє середовище, забруднюючи та отруюючи його». Крім того, якщо бамбук , з якого повинен виготовлятися каркас, є рослинним елементом і перегниває у кілька діб, то речовини, які можуть входити до складу дротяного каркасу, перегнивають сотні років – до прикладу, алюміній розкладається біля 500 років!
І ще одне правило для хенд- мейдерів. Перш ніж майструвати цю забавку власноруч добре ознайомтеся з інструкцією її виготовлення. Справжній світильник виготовлений з рисового паперу, просяклого спеціальною рідиною проти займання, а не з пакетів під сміття, різних обгорток, ще чогось. Такі матеріали не лише легкозаймисті, але й, як уже мовилося, забруднювачі середовища – якщо папір розкладається у межах 2- 8 років, то поліетиленові пакети – 200 років!
Бережімо природу, і вона берегтиме нас!
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.