ГоловнаРозділ «Рослини» Зимовий сад Сніг городянам у радість, а деревам у шкоду

Сніг городянам у радість, а деревам у шкоду

Ужгородці вже кілька днів веселяться на пухнастому снігу та розчаровано зітхають, коли слабшає морозець. А ось ягідні кущі та плодові дерева не вельми раді зимовій погоді та рясним снігопадам.
Сніг городянам у радість, а деревам у шкоду

Сніг − друг і помічник у саду, але іноді стає й ворогом. Ранньою чи мінливою зимою, коли за вікном то плюс, то мінус, дощова і сира погода може швидко змінитися рясним снігопадом. Пам’ятайте, що важкі великі пластівці снігу не лише казково покривають усе навколо білосніжним килимом, але й налипають на гілки, ламаючи їх. Так можуть постраждати і старожили саду − потужні плодові дерева з безліччю пагонів, − і новачки, пагони яких ще тільки починають рости і також можуть бути обламані під вагою сирого снігу. Тому потрібно відвідати садові культури, легенько струсити сніг з кущів (вони до цього моменту вже можуть пригнутись до землі під його вагою), постукати по стовбурах, щоб збити насипи з гілок, і похитати свіжовисаджені саджанці, щоб звільнити пагони.

Наступною проблемою, яка виникає на стику запізнілої зими і лютої холоднечі, є крижані дощі. Буває так, що вода буквально на очах замерзає, покриваючи красивим, але смертельно небезпечним панциром пагони. Нерідко вони не витримують такого натиску і відвалюються цілими стовбурами, утворюючи величезні рани, що обіцяють бути загибеллю рослин у весняний період. Допомогти зледенілим деревам украй складно, але є кілька способів, які іноді використовують садівники. Перший − це тепла вода, котрою нерідко поливають закуті в кригу пагони чагарників або молодих плодових рослин. Спробувати можна і задимлення, адже теплий дим має шанси підтопити крижані окови і можливо вони спадуть, не заподіявши рослинам шкоди. Цей прийом часто застосовують на дачах, там дим навряд чи комусь завадить, а ось рослини може врятувати. Для того, щоб зігріти теплим димом ділянку, багаття необхідно розвести по її периферії, потім пригасити їх, змусивши тліти. Але якщо ви не встигли або мороз був занадто сильним і потужні гілки вже на землі, спробуйте замазати рани на стовбурах садовою фарбою або розігрітим до рідкого стану садовим варом. Обрізати ж зламані гілки взимку не слід, краще зробити для них невеликі підпірки або підв’язати пагони до цілих галузок, а навесні, після потепління, видалити їх.

Також серйозно пошкодити рослинам в саду може мороз на «голу» землю. Останнім часом все частіше спостерігається подібне явище, коли сніг або ще не випав, а мороз вже досить серйозний, або за теплі деньки встиг підтанути чи розтопитися зовсім. У таку пору рослинам доводиться несолодко − навіть яблуні і стійкі до морозу чагарники смородини та аґрусу можуть постраждати, що вже говорити про такі південні культури , як хурма, кизил або персик. Тут врятувати ситуацію допоможе задимлення ділянки. Дим огорне територію на кілька годин, яких може цілком вистачити для того, щоб пережити суворий заморозок − адже зазвичай трапляються вони ближче до ранку, а зі сходом сонця мороз слабшає.

Під кінець зими в лютий мороз і потужні рослини відчувають особливий стрес, нерідко кора або окремі пагони, що пізно зупинили свій ріст, підмерзають. Не оминає ця біда навіть частини стовбура або більш потужні багаторічні прирости, тому з приходом справжньої зими потрібно постаратися утеплити садові культури. Шар матеріалу (зазвичай використовують ялинове гілля, суху солому, мішковину, очерет або навіть простий картон) не тільки «зігріє», але і прекрасно затримає сніг. Звичайно, лідером по снігозатриманню є саме ялинове гілля. На кущі малини і смородини, а також схожі культури, його можна просто накидати, спорудивши ковпак, який надійно укриє рослини від морозу рясним сніговим покривом. А плодові можна зберегти, обв’язавши гілля навколо стовбура і накидавши на пристовбурні кола, що врятує рослини від ще однієї напасті − обмороження коренів − котра має найсумніші наслідки.

Тепер крім підручних засобів захисту від морозу в продажі з’являються і спеціальні, створені науковими установами, протестовані в умовах холоду на ягідних і плодових культурах. До них відносяться «покривні курені», створені для того, щоб під їх зведенням рослина перебувала немов у будиночку, надійно захищена від холодних вітрів, сонячних опіків в період відлиг, крижаних дощів, важкого снігу і різких перепадів температури. Пристосування це досить ефективне: і чагарники, і навіть плодові саджанці-перволітки захистить надійно, однак таїть у собі і небезпеку.

А небезпечні в цьому випадку гризуни − для них, як і для укритих таким куренем культур, це може бути не тільки будинок, але ще й стіл − смачна кора, яку вони можуть спокійно обгризти, погубивши рослину. Способів виходу з цієї ситуації є два: жорстокий, зате більш надійний − розкласти отруту, з’ївши яку гризун загине, або обмотати стовбури пластиковою сіткою. Менш надійний другий спосіб тому, що завжди складно визначити, якої висоти буде сніговий покрив, нерідко він може засипати сітку повністю і гризуни знищать кору вище рівня розташування сітки, що також призведе до сумних наслідків.

Однак більше уваги треба приділити молодим рослинам, висадженим цієї осені. Їх перша зима з ще незміцнілою кореневою системою, на новому місці і в нових ґрунтових умовах без вашої допомоги може виявитися останньою. Хоч і створено вже досить багато сортів, спроможних без зусиль пережити навіть суворі морози, проте молоді та незміцнілі рослини навіть вельми зимостійких сортів можуть стати жертвою халатності з боку їх нового господаря.

Першою помилкою є пізня посадка таких культур − чим пізніше ви це зробите, тим більша ймовірність, що рослина загине. Тому не зволікайте з посадкою, в крайньому випадку прикопайте саджанці в підвалі вологою тирсою і дочекайтеся весни. Але якщо справа зроблена, то відступати нікуди, потрібно вкривати, як і дорослі плодові культури. Молоді рослини краще укутати повністю, ну а підійде для цього все перераховане вище − головне, щоб рослина була повністю обгорнута матеріалом, котрий захистить і від пекучого сонця, і від морозних вітрів. При використанні ялинового гілля намагайтеся розмістити його таким чином, щоб верхня сторона гілочки, на якій зазвичай зосереджена більша кількість колючок, була розташована зверху. Цей нехитрий прийом дасть можливість рослині зібрати набагато більшу кількість снігу. А щоб укриття не зірвало вітром, закріплювати найкраще стійкою до змін погоди мотузкою.
Пам’ятайте, що занадто поспішати з укриттям молодих рослин не потрібно – вони повинні пройти акліматизацію. У цьому випадку вона не тільки пов’язана з новим ґрунтом, але і з температурою, що поступово знижується, тому невеликий мінус культурі буде лише на користь. До цього часу, як правило, є вже певна кількість снігу, котрий можна використовувати як додаткове укриття, накидавши зверху. Не варто побоюватися нічних заморозків ранньою зимою, як правило, вони не надто жорстокі і температура вранці швидко «розбавляється» сонячними променями.

Однак, як би ми не старалися, іноді все дерево, навіть молоде, цілком обернути не вдається: виникають обмороження, які можуть призвести до тріщин, іноді досить глибоких. Щоб уникнути цього, необхідно не обгорнуті стовбури побілити. Застосовувати побілочні матеріали слід перед самими заморозками, в ту пору, коли ймовірність дощів мінімальна, бо перша же злива може змити весь труд.

У зимові місяці частіше відвідуйте молоді деревця, стежте, щоб в пристовбурних колах була велика кількість снігу. Якщо його мало, то зберіть сніг з ділянки і накидайте його в коло, приминаючи кожен шар. Щільний сніг гірше проводить тепло і збереже ґрунт пристовбурного кола не замерзлої.

У кінці забіжимо трішки наперед і нагадаємо, що перші весняні сонячні промені не такі вже й лагідні та безпечні, як здається. У цей період рослинам в саду занадто яскраві промені можуть завдати досить відчутної шкоди рослинам, викликавши сонячні опіки. Для того, щоб уникнути таких неприємних наслідків, стовбури необхідно обгорнути мішковиною в один шар і не дуже туго обв’язати мотузкою. Знімати мішковину можна, як тільки сніг зійде і ґрунт прийме вагому частину променів на себе. Це стосується молодих рослин, посаджених восени, дорослі ж, як правило, від весняних променів не страждають.

Вероніка Брудка, Зелене Закарпаття

14.01.2013 2:30:51

Коментарі

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.


Схожі публікації

Закарпатець потрапив до числа переможців міжнародного фотоконкурсу "Друзі старих дерев" (ФОТО)
Закарпатець потрапив до числа переможців міжнародного фотоконкурсу "Друзі старих дерев" (ФОТО)
«Друзі старих дерев» («Сoncours de photos des arbres vieux») – міжнародний фотоконкурс, який щороку організовує одна з природоохоронних організацій Франції. З різних куточків світу надходять роботи професійних фотографів та аматорів. Основна умова – зображення старих дерев, типових для місцевості. До цілей конкурсу належить привернення уваги світової громадськості до збереження дерев, особливо таких, що бачили не одну історичну епоху. Самий лише поважний вік рослинних довгожителів має спонукати людей, місцеву владу та уряди країн до збереження цих унікальних природних об’єктів.
×
Авторизація