Закарпатська королева ставка – водяна лілія
Ця квітка ще має назву "латаття біле". Науковці ж називають її Німфеєю (Nymphaéa). Але і тут не оминути народних переказів. Біолог Катерина Воткальчук каже, що така назва походить від легенди, яка мовить, що квітка виросла з тіла прекрасної німфи. «Якщо говорити про «ім’я» рослини, то у багатьох народів вона перекладається як «німфа». Наприклад, в арабських країнах її звуть "нюфар", що означає «німфа», на латині це звучить як «німфея кандіда» (Nymphaea candida).
Ця квітка росте і на Закарпатті. ЇЇ можна побачити у стоячих та слабко протічних водоймах. «Основне місце зростання водяної лілії – це замулені озера, водосховища, заплави річок, – розповідає біолог. – Оптимальною глибиною для нормального росту квітки є 2 м, хоча росте і на глибині 4 м. Це пов’язано з тим, щоб взимку сильні морози не пошкоджували кореневища рослини».
Весь день водяна лілія ніжиться на сонці, а ввечері закривається. Якщо прокинутися раніше від квітки, то можна побачити, як бутон розкриває свої пелюстки. «Цвіте біле латаття 4 дні, після чого з’являються нові квіти, – розповідає Катерина Воткальчук.– Зривати цю квітку вважається не тільки злочином, а й безглуздою справою, оскільки цвіт в’яне відразу. За народним повір’ям, зрізати її також не можна, адже ця квітка виросла із тіла прекрасної німфи. Старожили Закарпаття кажуть, що хто наважиться це зробити, того будуть мучити нічні жахіття. Тому краще насолоджуйтеся живою красою цвіту водяної лілії».
Нині дуже модно вирощувати водяну лілію у штучних умовах. Забарвлення виведених сортових квітів буває найрізноманітнішим: біле, жовте, червоне, оранжеве, бордове, персикове, голубе, кремове тощо. Так само і розміри – від карликових до дуже великих. Зара можна побачити у невеличкому ставку ботанічного саду УжНУ.
Цвіте квітка з травня до середини осені, наповнюючи повітря тонким та приємним ароматом. «Черешки, квітконіжка, пелюстки розміщені на рослині спірально, – розповідає Катерина. – До дна водойми прикріплюється міцним та товстим корінням (приблизно 8 – 10 см). Уже від нього на довгих черешках на поверхню води піднімаються дозрілі листки. Вони мають форму сердець. Молоді листочки, які ще мають рости, знаходяться на глибині води, скручені у трубочки. З часом, вони також підіймаються вгору та розкручуються. Кінчики пелюсток латаття виділяють мед. Його поїдають жуки, мухи і бджоли. Комахи переносять пилок з квітки на квітку, запилюючи маточки».
Якщо Ви хоч раз бачили біле латаття, то, напевне, звернули увагу на те, які гладенькі та блискучі у неї листочки. «А це тому, що вони вкриті так званим восковим нальотом, – розповідає біолог. – А також поверхня листків має багато дрібних отворів, через які повітря надходить до стебла, що знаходиться під водою. На зрізі черешка листка є пучки голочок. Вони дуже маленькі, тому їх можна побачити тільки під лупою. Ці голочки оберігають черешки латаття від поїдання равликами».
Біле латаття можна вважати санітаром водойм, адже вона запобігає росту небажаних зелених водоростей, які займають більшу частину озера чи ставка, а також є отруйними для їх жителів. Листя лілії утворюють цілющу тінь для риб та жаб. Завдяки килиму, який утворюється від листочків рослини, запобігається перегрів води у спекотні дні. Як уже зазначалося, водяна лілія полюбляє спокій стоячої води та потребує багато сонячного світла. Розмножується латаття і вегетативно, і кореневищами».
За словами біолога, на Закарпатті можна вирощувати близько сотні сортів квітки. Головне,
правильно це робити. Працівники ботанічного саду УжНУ розповіли нам деякі нюанси.
«Посадити латаття можна як у грунт на дні водойми, так і в кошик висотою не менше 25 см і діаметром 45-60 см, – розповідають спеціалісти. – Буде правильно посадити водяну лілію в підготовлену суміш глини і торфу. Добре внести в суміш і органічне добриво або гнойовий перегній. Сумішшю заповнється контейнер на 2/3 висоти, висаджується латаття, зверху засипається гравієм, щоб не спливали і не оголювалися кореневища. Потім грунт гарненько промочується і контейнер обережно можна занурити в ставок.
Висаджені рослини опускають на глибину не більше 20 см і вже зростаючи латаття посувається на більшу глибину. У жовтні, до настання стійких холодів, треба подбати про зимівлю рослини. До цього питання кожен садівник повинен підійти індивідуально. Рослини можуть залишатися на своїх місцях і взимку, якщо знаходяться на глибині не менше пів метра. У цьому випадку ніяких проблем із зимівлею латаття не виникає, вони чудово зимують без спеціального укриття. Якщо ставок промерзає, то контейнери з рослинами потрібно витягнути, помістити у ємності з водою і поставити у прохолодне місце. Якщо ж ставок залишається на зиму без води, водяну лілію можна там і залишити, але для цього їх доведеться засипати торфом, а зверху укрити шаром листя, тирсою чи піском».
Ольга Білей, Зелене Закарпаття
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.