ГоловнаРозділ «Рослини» Зимовий сад Український символ осені – горобина – на закарпатських грунтах може рости понад ... 200 років

Український символ осені – горобина – на закарпатських грунтах може рости понад ... 200 років

І протягом всього життя приносить користі стільки, що і не описати...
Український символ осені – горобина – на закарпатських грунтах може рости понад ... 200 років

Коли за вікном не вщухають вітри та дощі і настрій стає відповідним, то вже мимоволі шукаєш у природі хоча б щось, що радуватиме зір. На щастя, у ній такого завжди не бракує. А можливо, дарунків осені навіть більше, ніж літніх, хоча, з цим ще можна і посперечатися. Однак, такого «ягідного дива» як горобина серед літніх дарунків природи навряд-чи знайти.

З цим плодовим деревом в українців тисячі повір'їв і приказок. У нього багата символіка. Ягоди горобини активно використовуються у традиційній і нетрадиційній медицинах, бо славляться неймовірними лікарськими властивостями, про які поговоримо трохи згодом. А ще – це чи не основний харч холодними днями для пернатих. На неї злітаються сірі куропатки, глухарі, рябчики, синиці, дрозди, снігурі, шишкарі, омелюхи, смеречнюки та інші птахи. Цікаво, що всі птахи смакують ягідки горобини, а от снігур їсть не м'якуш плодів, а насіння. До речі, латинська назва горобини «sorbus» в перекладі означає «ловити птахів», бо саме плоди цього дерева здавна використовувалися птахоловами для приманки крилатих. Однак, пернаті є і головними «садівниками» цього дерева.

Горобина – це листопадне дерево з родини розових. У нього, як і в більшості представників нашої флори, вже у листопаді немає листяного покриву, однак, натомість, рясніють ягідні грона. І чим ближче до зими, тим ягідок більше і вони спіліші. У природі Закарпаття, як каже доцент кафедри лісівництва УжНУ Едуард Турис, є три види горобини: горобина звичайна (Sorbus aucuparia); горобина берека (Sorbus torminalis) та домашня (Sorbus domestica). Чорноплідна горобина аронія (Aronia melanocarpa Elliot ) на Закарпаття завезена з півдня, а саме з Криму. Всього на планеті налічують біля 100 видів цього плодового дерева, з яких найпоширенішою є горобина звичайна.

Найпаче, у горобині найбільше з усіх ягідних дерев вітаміну Р – елемент, що найкраще з собі подібних зменшує ламкість капілярних судин. Це, звичайно, робить її популярною як у традиційній, так і у домашній медицині. У науковій медицині плоди горобини звичайної  застосовують як полівітамінний, сечогінний і кровоспинний засіб, а плоди горобини аронії – при лікуванні гіпертонії. У нетрадиційній медицині спектр використання ягід та суцвіть цього дерева взагалі широкий – горобину заварювали наші бабусі і для лікування звичайної простуди, і при шлунково-кишкових розладах, і при сечокам'яній хворобі. Ще сьогодні старше покоління відвар з кори цього дерева споживає для зниження артеріального тиску.

Всі види горобини, і для багатьох, напевне, це буде неочікуваним, є хорошими медоносами. Мед червоноколірний і дуже ароматний. Пасічники кажуть, що одне дерево горобини може дати від до 40 кг меду. Такий солодкуватий делікатес є чи не найкращим протипростудним засобом серед собі подібних.

Якраз зараз горобина звичайна ось так рум’яніє...Бо це ж зовсім ще не її, так би мовити, "повноцінне забарвлення"

Любителям солодощів, точніш, натуральних солодощів, варто знати про широке застосування ягід горобини у кондитерській галузі. З них готують відмінне желе, варення, пастилу, цукерки на кшталт «ягідка у цукрі». Від такої кондитерки, як кажуть спеціалісти, не буде а ні алергії, а ні шлункових розладів, яких часто викликають пропоновані нам зараз магазинні солодощі.

Гурмани напоїв знають, що такого самогону як з чорноколірної горобини – аргонії не звариш ані з одного іншого плодоносного дерева.

Аргонія здалека нагадує смородину

Та насправді, такі «продукти» з горобини для більшості зовсім не відомі. На жаль, сьогодні горобина, як і та ж калина, вже втратила свою колишню популярність. Попри її багаті властивості, її по всій Україні, і Закарпаття не виняток, висаджують лише справжні поціновувачі корисного у щоденному споживанні. А зважаючи на невибагливість цього дерева до умов зростання, це взагалі сумно. Всі види горобини у молодому віці переносять досить сильне і тривале затінення, а потім стають більш світло­любними. Дерево добре почуватиметься на узліссях і галявинах під прикриттям зріджених деревостанів – щоб і сонцем не палило, але і освітлення вистачало. Відтак, може рости біля 200 років. До речі, біологи зазначають, що  горобина ще є і грунтополіпшуючою рослинною породою – її листя швидко перегниває і збагачує грунт на поживні речовини. На щастя, ще старе покоління зберегло традицію, повязану з цим деревом, – при народженні дівчинки саджають саме горобину – дерево здоров’я, довголіття і краси. Особливо такий звичай шанують на закарпатській Іршавщині.

Зелене Закарпаття

16.09.2013 15:13:29

Коментарі

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.


Схожі публікації

Закарпатці долучаються до флешмобу під назвою "Нагодуй птахів узимку" (ФОТО)
Закарпатці долучаються до флешмобу під назвою "Нагодуй птахів узимку" (ФОТО)
На Закарпатті зимують десятки видів різних птахів: синиці, горобці, ластівки, чижі, снігурі, сойки, сороки, земняки, чикотні, щиглики, граки, ворони, галки й лебеді. Деякі з них постійно живуть у нашій області, а деяким доводиться долати тисячі кілометрів на шляху до нас.
Орнітологи закликають закарпатців підгодовувати птахів (ВІДЕО)
Орнітологи закликають закарпатців підгодовувати птахів (ВІДЕО)
Коли надворі починаються холоди, пташкам доводиться нелегко: ті, що не відлітають до теплих країв змушені утеплювати своє житло і більше часу витрачати на пошуки їжі. Тому з настанням холодної пори року варто допомогти пернатим друзям.
В Ужгороді проведуть зимовий облік птахів
В Ужгороді проведуть зимовий облік птахів
Великий зимовий облік птахів в Україні традиційно проводять в останні вихідні січня. Ініціатором цієї акції є Українське товариство охорони птахів, яке веде спостереження за пернатими, розробляє проекти з поліпшення стану середовища їхнього існування, заохочує дорослих і дітей до пізнання навколишньої природи тощо. Головною метою обліку є з’ясування чисельності птахів, які зимують поряд із нашими домівками. Також це слушна нагода для спостереження за пернатими, їхньою поведінкою, а також при потребі для допомоги їм.
×
Авторизація