Якщо Ви любитель документального кіно, природи та України ...
Насправді, природничого документального кіно чи міні-кіно на кінематографічному ринку немало, звичайно, не в порівнянні з фільмами про УПА та іншими історичними, чи то сучасними американськими мелодрамами та комедіями, та все ж таки... Однак, більшість з них – російської режисури, а от аби подивитися якісний фільм про фауну чи флору українського режисера – треба, як то кажуть, ще «пошаритися» мережею.
Звичайно, що ще кожен по-своєму оцінює якість природничого кіно чи короткометражок – ми тут не про спеціалістів з кінематографічного рецензенту – хтось його технічну якість, хтось повноту розриття теми, хтось вербальну картину, а хтось візуальну... Тому ми, аби уникнути непорозумінь на цьому фоні, просто зацікавимо Вас кількома стрічками українського природничого кіно, а Ви вже, на свій розсуд, оціните їх.
До речі, серед Вас, шановні читачі, точно знайдуться ті, хто знає ще немало прекрасних картин українського виробництва на цю тематику – тому чекаємо Ваших пропозицій перегляду у коментарях до цього матеріалу, або ж, за електронною адресою порталу «Зелене Закарпаття» – http://webmail.1gb.ua.
То ж, приступаємо. Беззаперечно, варта уваги робота українського режисера Мирослава Обладанюка 2005 року випуску «Світ тварин», або «Один день з життя української фауни». Таки цікава картина, хоча б тим, що з неї про деяких представників нашої фауни чуєш вперше. Фільм дивишся, очей не відриваючи. Гляньте!
Пожити таїнствами українських лісів-степів та їхньої фауни можна, переглядаючи стрічку Валерія Комаровського «Там, де я не був» 2007 року випуску. Картина, над якою автор працював 4 роки, при першому ознайомленні здається фантастикою – стільки незвичайних фактів з життя щодень нас оточуючого з неї дізнаєшся.
Напевне, більшість з нас бачили хоч один з 10-ти випусків документального циклу кіно режисерки Ольги Крайник «7 чудес України» 2012 року випуску. До нього ввійшли такі серії: 1. Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина); 2. Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина); 3. Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька обл.); 4. Мармурова печера (АР Крим); 5. Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина); 6. Світязь (озеро, Волинь); 7. Синевир (озеро, Закарпаття). Свого часу цей фільм 2 місяці транслювали по телебаченню кілька каналів, а тому він мав шалену популярність і отримав багато любительських і професійних рецензій. Більшість його серій донині у якості візального матеріалу використовують у вищій школі та університетах. Мережевий рейниг цього документального кіно високий – 9,6 із 10 балів, тож пропонуємо до Вашого перегляду у повному варіанті за посиланням.
Про природу українських Карпат у 2011 році знято короткометражку закарпатцем Андрієм Михайликом та національним природним парком «Синевир» під назвою «Синій вир Карпат». Робота є хорошим взірцем художньо- документального природничого кіно. Не дарма ця короткометражка зайняла перше місце на конкурсі відеоробіт про українську природу, організованому Програмою розвитку ООН у партнерстві з Goethe-Institut в Україні у тому-таки 2011 році. Насолодитися переглядом можна тут.
А от любителі флори – всіляких травинок, квітів, щиро тішитимуться від перегляду циклу кіно Наталії Земної «Земна стихія». Це така собі розлога, 5-ти серійна, розповідь про рослинні багатства України. Знімалися всі серії у 2011-му році, того ж року і вийшли у прокат. Познайомитися з усіма серіями «Земної стихії» можна тут.
Звичайно, це лише мала частина з усіх стрічок українського природничого документального кіно. До того ж, комусь здаються куди цікавішими і якіснішими кінострічки компанії ВВС про український природний світ. Однак, вважаємо, що поганих фільмів про природу не буває. Тим паче, про українську...)
Приємного перегляду і чекаємо на Ваші пропозиції!
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.