В Українських Карпатах знайдено унікальні природні оселища
Оселища (біотопи, з англ. habitats) – це суходільні або водні ділянки, у межах яких живі організми або їх угрупування живуть та відтворюються. Про «оселі» видового складу рослин і тварин заговорили ще у 20 столітті, коли виникла екологія як наука, однак до чіткого їх виділення та оснащення підійшли вже з настанням масштабних природних катастроф.
Країни-члени Євросоюзу ще у 1992 році підписали Директиву ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни та флори». З українським законодавством у цій сфері є проблеми. “Україна погодилася узгодити своє законодавство відповідно до європейського. Наприклад, підписала ту ж Бернську конвенцію. Однак, вимоги цього документу мало застосовуються у нас, якщо і взагалі застосовуються” – каже Роман Кіш, доцент кафедри ботаніки УжНУ.
Та дослідження “осель” біорізноманітя країни, за словами науковця, має продовжуватися, не зважаючи на будь-які перешкоди. “Природа – це те єдине, що зберегло унікальність на цій Землі. Жоден музей, культурний центр, супермаркет не зорієнтує нас, у котрій частині світу ми знаходимося. Лише у природі є той індивідуалізм”.
Перші вагомі кроки у виокремленні і дослідженні біотопів Закарпаття вже зроблено. Зокрема, у нашій області знайдено два унікальні для України, тобто національні біотопи: реліктові березово-ялиново-соснові ліси на ґреґотах та кам’яні силікатні великоуламкові розсипища (ґорґани). “Лише 13 % Карпат розташовано в Україні, інша їх частина – в Європі. Тому тут важко говорити про національні оселища. Про унікальні біотопи можна буде говорити тоді, коли вивчатиметься природа Східної України, Криму. Там, думаю, буде їх неліченно” – передбачає майбутні результати роботи науковець.
Березово-ялиново-соснові ліси на ґреґотах
Кам’яні силікатні великоуламкові розсипища (ґорґани)
Проект визначення, класифікації і вивчення типів оселищ біорізноманіття Україні дасть їй дуже і дуже багато. По-перше, поліпшить ефективність практичної охорони видів фауни та флори (наприклад, збереження лісового масиву дасть змогу добре розвиватися тваринному і навпаки). По-друге, сприяє розвитку туристичної інфраструктури краю, бо зберігає унікальність природи країни. По-третє, поліпшить інвестиційний клімат та створить можливість для розширенння кількості робочих місць в країні. Роман Кіш проілюстрував цей результат охорони біотопів на прикладі Долини Нарцисів. Це лише головні результати вивчення і охорони пиродніх оселищ біорізноманіття краю.
Сьогодні науковці вивчають біотопи в Українських Карпатах. У перспективі – вивчення типів оселищ в Україні. Пан Роман висловив надію на те, що до початку всеукраїнського дослідження, наше законодавство у цій сфері урегулюють відповідно європейському. “Це значно спростить роботу” – говорить Роман Кіш.
Ольга Борсук, Зелене Закарпаття
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.