ГоловнаЗоозахисна діяльність Досвід Один день з життя зоозахисника (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Один день з життя зоозахисника (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Яким є звичайний будень волонтера зоозахисної організації? Фото відображають лише малу частину того, що насправді роблять організації любителів тварин, які функціонують на волонтерських засадах.
Один день з життя зоозахисника (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Редакція давно мала у задумі відобразити звичайний будній день якоїсь із закарпатських зоозахисних ГО, адже сама ставала свідком нерозуміння багатьма призначення ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ЗООЗАХИСНОЇ організації. Наприклад, лише на тому тижні, звичайний завгосп ужгородської державної медичної установи попросив ГО "Допоможи другу" "зробити щось" із собаками на їхньому подвір'ї: “Вас же Європа фінансує, то робіть щось!” Хотілося багато чого відповісти тому молодику, але хочеться вірити, що якщо не він, то багато таких, як він, переглянуть ці фото і зрозуміють, що навіть за "європейські гроші" не робили б і десятої частини того, чим ЩОДНЯ займаються зоозахисники.

Як правило, розповідає героїня нашої публікації, зоозахисниця із волонтерським стажем, Маріша Пилявська, день розпочинається із телефонного дзвінка знайомих і незнайомих тітоньок із вже звичним проханням до зоозахисної організації: “На ринку знайшли коробку із маленькими собаками/котами –ЗАБЕРІТЬ!”. Дівчина розповідає, що задля економії часу на рятування чотирилапих малюків і через власну милосердну безвідказність, вже не розповідає людям, що вона – простий волонтер, який теж має основну роботу, сім'ю, а допомагає тваринкам з власної доброї волі. Така подарункова коробочка з кількома малятами опиняється вдома – буває, гостюють кілька місяців, а буває, за сприяння волонтерів, їх вдається прилаштувати вже за кілька діб.

Коли підібраній тваринці кілька діб з роду, то годувати її потрібно з піпетки, шприца чи дитячої “пустушки” кожні дві години. Доводиться вставати серед ночі, і не раз...

Вранці обов’язково треба відвідати місце тимчасової перетримки тварин. Тут на сніданок чекає десяток, а, буває, і більше, холодних мокрих носів. Так, до речі, сніданок на таку кількість собак ще потрібно приготувати і донести до потрібного місця – як правило, це не менше 4 п’ятикілограмових відер макаронів, круп з мясними чи ковбасними добавками.


За обов'язок, коли є вільна хвилина і дозволяє благодійний фінансовий фонд, ужгородські зоозахисники беруть стерилізування однієї вуличної собаки в тиждень. Звичайно, її відлов, організація прийому у ветеринара, транспортування у клініку-назад "лежить" на їхніх плечах. Буває, тварина важить не менше самої волонтерки, тому тут в нагоді стає волонтерська взаємодопомога – двом куди легше...


Мяукіт з-під люкової покришки і, відповідно, потреба рятування малюка є одиничним випадком, але таки трапляється у зоозахисній практиці. Буває, телефонують і з проханням "допомогти зняти кота з дерева". Доводиться зв'язуватися зі службою МНС і готувати операцію. Маріша щиро хвалить хлопців – каже, що ніколи не відмовляють і радо допомагають.



Ввечері потрібно прибрати місце тимчасової перетримки чотирилапих. Пропустиш хоча б один день – і вже наступного прибирати вдвічі більше. А ця процедура займає немало часу – тварини, як діти: граються як хочуть, з чим хочуть, і де хочуть. Розірваний на дрібні шматки одяг, килими тут – норма. Буває, все куди і гірше – день зоозахисника закінчується прибиранням піря з-під розірваних подушок чи ковдр, у яких ніжилася чотирилапа малеча.

Це не повна картина з дня ВОЛОНТЕРА ЗООЗАХИСНОЇ організації, але вдалі кадри з неї. Варто нагадати, що все це робиться у контексті РОБОЧОГО БУДНЯ, тобто поміж купівлею-приготуванням їжі для своєї сім'ї, вирішенням і виконанням власного робочого плану та інших повсякденних проблем звичайної людини.

Беззаперечно, поміж цим всім потрібно хоча б раз у тиждень розбиратися із БЛАГОДІЙНИМ фінансовими бюджетом організації, бо для реалізації всіх вищевказаних діянь потрібні кошти. І це, як показує досвід, чи не найважчий етап роботи — благодійна справа нині не в пошані, а тому назбирати потрібних на стерилізацію однієї тварини 200 гривень не легко і потребує не мало часу. Тому, як розповідає дівчина, аби не витрачати купа сил, часто бере гроші з власної кишені. Та, без сумніву, навіть за наявності коштів, хоча б тих придуманих багатьма – “європейських”, без любові до тварин не зробиш нічого. Таке не грошима вимірюється...

Зелене Закарпаття

19.03.2014 13:54:52

Коментарі

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.


×
Авторизація