" Я бачу у курці не тільки м'ясо і яйця, а ще й зовнішню красу", - каже ужгородський птахівник

Коментарі (0)
На головну
Додати в закладки
Версія для друку

 Від перукаря до птахівника

Для того, щоб професійно представляти своїх птахів на спеціалізованих виставках, а окрім того мати статус у середовищі європейських фахівців (бо в Україні на серйозному рівні ця справа тільки на початковій стадії), Василь і освоює новий фах судді з декоративного птахівництва, хоча сам є… практикуючим перукарем. Для нового статусу доведеться відпрацювати кілька суддівських заходів. А наприкінці серпня чоловік зі своїми декоративними курми їде до Києва на виставку.

Про специфіку курей, качок, гусей не як м’ясної сировини, а як краси ужгородець може розповідати годинами. «Цей півень особливої англійської породи – орпінґтон золотий. Його до Ужгорода привезли зі Словаччини», - розповідає птахівник, тримаючи в руках півня вагою 7 кілограмів. Василь пояснює, що цей птах на виставці в Словаччині отримав вищу оцінку 96 балів, оскільки за стандартами від кінчика гребеня і до кігтя відповідає належним нормам.

Дороге серцю й гаманцю заняття

Курей, качок, гусей, індиків у пана Василя вже нараховується з тисячу. І всі вони декоративні, тобто розводяться в першу чергу задля краси. Різноманітні кольори пір’я від усіх відтінків коричневого до перламутрового, голубого та білосніжного, розміри птахів та форми і визначають їх якість, а відповідно й ціну. Доросла особина вартує кількох сотень доларів. А яйце такої курки 5-10 умовних одиниць, хоча від звичайного курячого воно на вигляд нічим не відрізняється. У господарстві закарпатця породи тільки іноземних пернатих, бо українських поки не вивели.

«Люди змінили генетику цієї птиці, тож імунітет у неї послаблений, - пояснює специфіку декоративних птахів Василь, - і вже з першого дня, щоб вони були такими гарними, їх щеплюють, дають вітаміни, спеціальні корми. Один такий птах з’їдає до 300-400 грам корму щодня. І догляд за ними зовсім не такий, як за звичайними курицями, - каже Василь Полончак, проводячи нам екскурсію своїм пташиним господарством.

Шовкові кури з пухнастим пір’ям та кольору далматинців

У колекції Василя Полончака нині десятки порід курей, гусей та навіть голубів. Захоплення пернатими в ужгородця з дитинства. Це колись усе починалося з кількох голів, а нині в господарстві декоративних птахів від кількаденних до кількарічних: «я тримаю браму, орпінґтона, кохінхіна карликових кучерявих, шовкових курей. Наприклад, у минулому році придбав шовкових курей забарвленням далматинців. Таких нема на теренах СНД. Це дуже цікаві птахи. Голландці зайнялися селекцією і вивели такий новий колір».

Птахівник ретельно відбирає тих, які можуть брати участь у виставках. До речі, кожна курка чи качка з цього господарства має кільце, на якому зазначено рік народження та країна-походження.

На запитання, кому цікаві такі кури, Василь відповідає: «таким же любителям декоративних птахів, як і я». Тобто це люди, які бачать у курці не тільки м'ясо і яйця, а ще й зовнішню красу. А також можуть дозволити собі придбати недешевого птаха й утримувати його на господарстві задля естетичного задоволення.

Василь Полончак із півнем-чемпіоном породи «золотий орпінґтон»

Шовкові кури-далматинці

Звичайні яйця незвичайних курей

Чорні шовкові кури

Особливим птахам – особливе харчування

Тетяна Лешко, 7dniv.info