Український символ осені – горобина – на закарпатських грунтах може рости понад ... 200 років

Коментарі (0)
На головну
Додати в закладки
Версія для друку

Коли за вікном не вщухають вітри та дощі і настрій стає відповідним, то вже мимоволі шукаєш у природі хоча б щось, що радуватиме зір. На щастя, у ній такого завжди не бракує. А можливо, дарунків осені навіть більше, ніж літніх, хоча, з цим ще можна і посперечатися. Однак, такого «ягідного дива» як горобина серед літніх дарунків природи навряд-чи знайти.

З цим плодовим деревом в українців тисячі повір'їв і приказок. У нього багата символіка. Ягоди горобини активно використовуються у традиційній і нетрадиційній медицинах, бо славляться неймовірними лікарськими властивостями, про які поговоримо трохи згодом. А ще – це чи не основний харч холодними днями для пернатих. На неї злітаються сірі куропатки, глухарі, рябчики, синиці, дрозди, снігурі, шишкарі, омелюхи, смеречнюки та інші птахи. Цікаво, що всі птахи смакують ягідки горобини, а от снігур їсть не м'якуш плодів, а насіння. До речі, латинська назва горобини «sorbus» в перекладі означає «ловити птахів», бо саме плоди цього дерева здавна використовувалися птахоловами для приманки крилатих. Однак, пернаті є і головними «садівниками» цього дерева.

Горобина – це листопадне дерево з родини розових. У нього, як і в більшості представників нашої флори, вже у листопаді немає листяного покриву, однак, натомість, рясніють ягідні грона. І чим ближче до зими, тим ягідок більше і вони спіліші. У природі Закарпаття, як каже доцент кафедри лісівництва УжНУ Едуард Турис, є три види горобини: горобина звичайна (Sorbus aucuparia); горобина берека (Sorbus torminalis) та домашня (Sorbus domestica). Чорноплідна горобина аронія (Aronia melanocarpa Elliot ) на Закарпаття завезена з півдня, а саме з Криму. Всього на планеті налічують біля 100 видів цього плодового дерева, з яких найпоширенішою є горобина звичайна.

Найпаче, у горобині найбільше з усіх ягідних дерев вітаміну Р – елемент, що найкраще з собі подібних зменшує ламкість капілярних судин. Це, звичайно, робить її популярною як у традиційній, так і у домашній медицині. У науковій медицині плоди горобини звичайної  застосовують як полівітамінний, сечогінний і кровоспинний засіб, а плоди горобини аронії – при лікуванні гіпертонії. У нетрадиційній медицині спектр використання ягід та суцвіть цього дерева взагалі широкий – горобину заварювали наші бабусі і для лікування звичайної простуди, і при шлунково-кишкових розладах, і при сечокам'яній хворобі. Ще сьогодні старше покоління відвар з кори цього дерева споживає для зниження артеріального тиску.

Всі види горобини, і для багатьох, напевне, це буде неочікуваним, є хорошими медоносами. Мед червоноколірний і дуже ароматний. Пасічники кажуть, що одне дерево горобини може дати від до 40 кг меду. Такий солодкуватий делікатес є чи не найкращим протипростудним засобом серед собі подібних.

Якраз зараз горобина звичайна ось так рум’яніє...Бо це ж зовсім ще не її, так би мовити, "повноцінне забарвлення"

Любителям солодощів, точніш, натуральних солодощів, варто знати про широке застосування ягід горобини у кондитерській галузі. З них готують відмінне желе, варення, пастилу, цукерки на кшталт «ягідка у цукрі». Від такої кондитерки, як кажуть спеціалісти, не буде а ні алергії, а ні шлункових розладів, яких часто викликають пропоновані нам зараз магазинні солодощі.

Гурмани напоїв знають, що такого самогону як з чорноколірної горобини – аргонії не звариш ані з одного іншого плодоносного дерева.

Аргонія здалека нагадує смородину

Та насправді, такі «продукти» з горобини для більшості зовсім не відомі. На жаль, сьогодні горобина, як і та ж калина, вже втратила свою колишню популярність. Попри її багаті властивості, її по всій Україні, і Закарпаття не виняток, висаджують лише справжні поціновувачі корисного у щоденному споживанні. А зважаючи на невибагливість цього дерева до умов зростання, це взагалі сумно. Всі види горобини у молодому віці переносять досить сильне і тривале затінення, а потім стають більш світло­любними. Дерево добре почуватиметься на узліссях і галявинах під прикриттям зріджених деревостанів – щоб і сонцем не палило, але і освітлення вистачало. Відтак, може рости біля 200 років. До речі, біологи зазначають, що  горобина ще є і грунтополіпшуючою рослинною породою – її листя швидко перегниває і збагачує грунт на поживні речовини. На щастя, ще старе покоління зберегло традицію, повязану з цим деревом, – при народженні дівчинки саджають саме горобину – дерево здоров’я, довголіття і краси. Особливо такий звичай шанують на закарпатській Іршавщині.

Зелене Закарпаття