Ландшафт парку Перені спроектують фахівці Національного лісотехнічного університету України
У ХХ столітті, після 50-х, парк називають іменем Максима Горького, облаштовують, будують кінотеатр та атракціони. Наприкінці століття, старі іржаві гойдалки демонтують, а кінотеатр зносять. Поступово значна частина парку перетворюється на чагарник.
— Не знаю, чи знайдеться аналог парку Перені на Закарпатті, — каже Іван Корчинський, нинішній його директор. — Він засаджений і спроектований спеціально для прогулянок і відпочинку тодішньої угорської знаті. Проте після 90-х половина території заросла і фактично здичавіла.
- Чому? Як часто проводилася розчистка і облаштування парку?
— На посаді директора я з червня 2011 року. Донині тривають грандіозні роботи, щоб привести зелену зону до більш-менш європейського вигляду. Фінансування переважно приватне, ініціатива йшла від депутата облради Івана Бушка та підприємців. Ще до минулого року половину парку вкривали справжні джунглі. Частково розчищеною була тільки центральна частина. Щоб вирубати непролазні чагарі, ми залучили лісівників з Виноградівського держлісгоспу, еменесників, працівників водного господарства…
Зараз над облаштуванням парку працює 11 людей. Шестеро з них — наші працівники, п’ятеро — від Виноградівського центру зайнятості.
- Чи були проблеми під час робіт з очищення парку?
— Ми вивезли тонни побутового сміття з територій, прилеглих до приватних садиб та колишнього винрадгоспу. Погляньте, від кожного двору вглиб парку веде протоптана стежка. Навіщо платити за вивезення сміття, якщо є парк? «Прогулявся» кілька метрів за будинок і ніяких проблем з відходами.
Розчищаючи чагарі, ми знайшли 4 так звані «гарячі точки». Просто в кущах місцеві безпритульні облаштували собі житло, там було все: пляшки з-під горілки, брудні ковдри, залишки зіпсованої їжі, купи сміття, використані шприци, просто вбивчий сморід…
Раніше в парку відпочивали не стільки батьки з дітьми, як любителі похмелитися на природі. Їхньою улюбленою точкою були лавки біля клумби. Виганяв їх особисто я. Різними методами. Здається подіяло, за півроку подібних «гостей» у парку я майже не зустрічав…
- У вас є свої методи перевиховання?
— Коли я бачив, що хтось сидить на лавці і лузає насіння, то брав віника і переконливо просив замести і прибрати за собою. Були такі, що замітали, були такі, що просто йшли геть. Але результат є — люди нарешті пригадали, що на світі існуюють урни для сміття.
До речі, сьогодні один підлеглий сказав мені: «Не повірите, на свої очі тільки що бачив, як сміття закинули до урни, а не попри неї…».
- Що зараз потрібно зробити в першу чергу для облаштування парку Перені?
— У парку знаходяться 132 дерева, які через нищення шкідниками, через старість, можуть звалитися (страшно подумати — й на людей) будь-якої миті. Це не моя особиста думка, а думка незалежних експертів із «Львівлісозахисту», які після детального обстеження парку склали відповідний акт. Усі ці насадження треба зрізати, інакше вони попадають самі…
Погляньте, — вказує Іван Корчинський на величезний, дощенту трухлявий пень. — Ще у квітні тут був ясен, старий, віком не менше ста років. Під час буревію дерево впало просто на доріжку, якою ходять перехожі. Уявляєте, що це був за масив, якщо тільки діаметр дерева майже півтора метра. І що могло бути, якби поблизу були люди.
Є ще один «інвалід» – величезний дуб біля дитячого майданчика. Прикореневий стовбур дерева абсолютно трухлявий, під ним небезпечно стояти, будь-якої миті воно може рухнути дітям на голови. Це лише поодинокі випадки.
- Якщо все так погано, чому їх не зріжуть?
— Поки що нема дозволу від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.
- Чи будуть у парку Перені нові насадження?
— Цієї осені плануємо висіяти канадську траву. Якщо нам це вдасться, то вже наступного року парк вкриють суцільні зелені газони.
У серпні з кафедри ландшафтної архітектури та садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету України до нас приїжджають фахівці, які спроектують ландшафт. Саме вони, професіонали, порадять, які квіти і дерева повернуть паркові колишню красу.
- Цього року Виноградів відзначає своє 750-річчя. Майже усі святкові дійства будуть проходити саме в парку Перені. Як облаштують його до урочистостей?
— До Дня міста плануємо виконати величезний обсяг робіт. Перш за все – треба встигнути закінчити чистове прибирання парку, включаючи видалення аварійно небезпечних дерев. Це в тому числі роботи, на які потрібні значні кошти. Серед них — встановлення 22 нових лавок (до речі, на одну потрібно мінімум 1200 гривень). Ще треба заасфальтувати доріжки; відреставрувати футбольне поле, бо тут тільки двоє старих футбольних воріт без сіток. Уже до Дня міста там має бути рівненький газон і облаштований для футболу майданчик.
- Ви задоволені виконаною роботою?
— Парк став чистим та безпечним, сюди стали приходити відпочиваючі. У ньому знаходяться 2 спортивні майданчики, які не пустують з ранку до вечора. Облаштований новий дитячий майданчик, цілоденно «окупований» дошкільнятами з навколишніх дитсадків, сюди приходять молоді мами зі своїми малюками…
Я поїздив по світу і бачив, як воно має бути. Мрію, що в парку Перені, як у всіх нормальних європейських державах, можна буде стелити на рівних доглянутих газонах покривала, влаштовувати пікніки в тіні дерев, відпочивати з друзями, сім’ями…
Це не в моїй компетенції, але можна було б відкрити музей у палаці Перені, постійно діючу виставку робіт місцевих художників, фотогалерею… Щоб людям було куди піти у Виноградові, де відпочити.
Або ж перенести туди приміщення РАГСу, щоб молоді пари одружувалися в справжньому палаці, організувати бричку з кіньми, щоб парком можна було покататися з вітерцем…
Христина Горват,
Новини Закарпаття
Коментарі
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.