ГоловнаРозділ «Тварини» Інші До закарпатців в гості цього літа навідуються полози

До закарпатців в гості цього літа навідуються полози

По це «Зеленому Закарпаттю» повідомив зоолог Федір Куртяк. Каже, жителі сіл Рахівщини, і не тільки, телефонують на кафедру і питають, що їм робити з полозом.
До закарпатців в гості цього літа навідуються полози

Науковець радіє – ще нещодавно ніхто нічого не питаючись, убивав все живе, що не подобається. Сьогодні закарпатці вже мають певну, дозволимо собі назвати, природничу культуру. Федір Куртяк зазначає, що цього літа неодноразово телефонували і з Рахівсього, і з Виноградівсього районів з питаннями, що за плазун у них загостював та що з ним робити.

Нагадуємо, полоз лісовий, або ескулапова змія – неотруйний червонокнижний (!!!) представник плазунів, якого вважають найбільшою змією Європи – може досягати до 2-ох метрів 20 сантиметрів, чим і наганяє страх у людей.

Однак, зазначає зоолог, радіти зміні у свідомості закарпатців буде доречно тоді, коли ті перестануть будувати і будуватися на місцях природного проживання представників зоосвіту. Тоді, зазначає зоолог, і не виникатиме питань, чому тварини заходять у будинок – «Ви не зазіхаєте на їхню територію – вони не зазіхають на вашу». «Будівництво житлового – розважального чи якого- небудь іншого приміщення має поводитися за 50, а в ідеалі – 100 метрів від водойми. Звичайно, у нас це швидше виняток, аніж норма. Потім новосели дивуються вужам, земноводним у себе в будинках».

Та, окрім заселення природних територій зоосвіту, люди активно засоряють їх, таким чином, отруюючи і забираючи від тварин їх законні житла. А про те, що закарпатці люблять залишити після себе «сміттєвий слід» навіть на природоохоронних територіях – не секрет. Пан Федір розповідає, що перебуваючи зі своїми студентами на практиці в Карпатському біосферному заповіднику дивувалися купам пластикового, і не лише, сміття у тутешньому потічку.

Тому, займаючи чи засмічуючи природні місця перебування тварин, немає чого дивуватися тому, що вони шукають прихистку в наших будинках- дачах тощо. Зазначимо, що спекотного літа їх немало. Збільшиться їх кількість і в серпні – в період їхнього розплоду. Ні в якому разі не слід вбивати їх. Науковець нагадує, окрім гадюки, на Закарпатті немає жодного отруйного плазуна. Диференційні ознаки закарпатських змій та як поводитися при зустрічі з ними можна прочитати тут.

Контакти кафедри зоології УжНУ - (03122) 32015).

Зелене Закарпаття

31.07.2014 12:19:56

Коментарі

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.


×
Авторизація